В Україні вводять радикально нові правила роботи політичних сил. Закон про запобігання та протидію політичній корупції, який найближчим часом має підписати президент, передбачає часткове фінансування витрат партії з держбюджету. За рахунок платників податків буде оплачуватися не тільки статутна діяльність партій, але й компенсуватимуться витрати на агітацію за результатами парламентських виборів, які обчислюються сотнями мільйонів гривень.

У що це обійдеться бюджету і хто буде основним бенефіціаром новації?

!!!!!Партия как бизнес-проект:

Фото shutterstock

Згідно з формулою, передбаченою новим законом, на фінансування статутної діяльності партій з держбюджету буде виділятися сума, рівна 0,02% від мінімальної зарплати (на 1 січня попереднього року), помножена на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на останніх парламентських виборах.

Тобто, якби норма про фінансування партій почала діяти з січня 2016-го, то в бюджеті вже на наступний рік повинні передбачатися 391 млн гривень або по 30 гривень на рік з кожного працюючого українця.

Претендувати на ці гроші змогли б 11 політичних сил, які подолали 2%-й бар’єр на останніх парламентських виборах у 2014 році.

Серед них − партії, які сьогодні представлені в парламенті: «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина», «Самопоміч» та «Опозиційний блок».

А ще − п’ять політичних сил, які не пройшли до Верховної Ради, але подолали 2%-вий бар’єр: ВО «Свобода», Комуністична партія України, партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», «Громадянська позиція» (Анатолія Гриценка), «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ». По суті, проекти, які створювалися під вибори або ж мали на меті «засвітити» своїх лідерів, могли б отримати десятки мільйонів гривень фінансування з держбюджету. Незалежно від ідеологічної складової.

Розрахунковий обсяг фінансування статутної діяльності партій
Партія  Фінансування статутної діяльності, млн гривень*
«Народний Фронт»  91,2
«Блок Петра Порошенка»  89,8
Об’єднання «Самопоміч»  45,2
«Опозиційний блок»  38,8
Радикальна Партія Олега Ляшка 30,7
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» 23,4
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» 19,4
Комуністична партія України 16,0
Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна» 12,8
«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка 12,8
«Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ» 10,9

* За умови, якщо розподіл загального обсягу фінансування буде здійснюватися пропорційно до кількості виборців, які проголосували «ЗА»

З урахуванням того, що в останній момент під час голосування в сесійній залі було вирішено розпочати фінансування з 1 липня 2016-го, а не з початку року, то обсяг фінансування буде вдвічі меншим. Проте вже з 1 січня 2017 року гроші виділятимуться в повному обсязі, й навіть у більшій кількості − оскільки суми фінансування партій прив’язані до мінімальної зарплати. А вона буде збільшуватися щороку.

Друге − на компенсацію за агітацію.

Згідно з законом, витрати на передвиборну агітацію партії відшкодовуються незалежно від розміру її фактичних витрат, при цьому вони не повинні перевищувати максимальний розмір виборчого фонду партії. Сьогодні це не більше 90 000 розмірів мінімальної заробітної плати − тобто десь по 109,6 млн гривень кожній політсилі, яка зможе зайти в парламент

Відшкодування за витрати на агітацію отримають тільки ті політсили, які подолали 5%-вий бар’єр на останніх виборах народних депутатів та взяли участь у розподілі мандатів.

Причому, за законом, витрати на передвиборчу агітацію партії відшкодовуються незалежно від розміру її фактичних витрат, при цьому вони не повинні перевищувати максимальний розмір виборчого фонду партії. Сьогодні це не більше 90 000 розмірів мінімальної заробітної плати − тобто десь по 109,6 млн гривень кожній політсилі, яка зможе зайти в парламент.

Цікаво, що автори законопроектів до другого читання так і не дали фінансового обґрунтування, звідки ж держбюджету взяти стільки коштів.

Слід зазначити, що на сьогодні інформація про витрати партій на агітацію на парламентських виборах не публікується ніде у відкритому доступі − ні на сайті ЦВК, ні на сайті самих партій. Оцінити, грунтуючись на інформації з відкритих джерел, яким є реальний обсяг фінансування партій своїх агітаційних кампаній, практично неможливо.

У 2014 році свої оцінки витрат партій на агітацію оприлюднила громадська мережа «ОПОРА». На основі цих даних спробуємо оцінити можливий обсяг компенсацій витрат на агітацію для сьогоднішніх парламентських «гравців».

Можливий обсяг компенсацій витрат на агітацію
Партія  Обсяг компенсації, млн грн
«Народний Фронт» 93,6
«Блок Петра Порошенка» 97,3
Об’єднання «Самопоміч» 27,3
«Опозиційний блок» 106,4
Радикальна Партія Олега Ляшка 73,2
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» 109,5

Тобто всього 507,3 млн гривень − левову частку з них становлять витрати партій на медіа.

Таким чином, якби в 2016 році було проведено відшкодування витрат партій, пов’язаних із фінансуванням своєї передвиборчої агітації на виборах народних депутатів у 2014 році, а також виділенням коштів на статутну діяльність, загальний обсяг необхідних асигнувань державного бюджету України склав би 898,3 млн гривень.

Слід зазначити: даний закон не враховує, що половина складу парламенту − це мажоритарники. А близько чверті народних депутатів і сьогодні не входять до складу жодної з фракцій і не мають партійності. Чи повинні мати такі депутати право на компенсацію своїх витрат?

Бентежить і сама система відшкодування витрат на виборчу кампанію. Право на компенсацію майже 100 млн гривень, витрачених по суті на політичну рекламу, здається занадто «щедрим» на тлі постійної економії на соцвиплати. Не факт, що в бюджеті знайдуться такі суми.

898,3 млн грн

потрібно було б на відшкодування витрат партій на агітацію перед парламентськими виборами в 2014 році і фінансування їхньої статутної діяльності

А також варто наголосити: закон зворотної сили не має. Наскільки правильно відкривати можливість фінансування з держбюджету партіям вже з 2016 року, якщо по суті, вони пройшли в парламент, коли таких можливостей не було? Було б логічно вводити держфінансування партій вже після нових парламентських виборів.

Поки що сама затія схожа на прагнення «вибити» фінансування з бюджету самим собі. Хоча більшість політпроектів, які подолали 5%-вий бар’єр на парламентських виборах, уже перестали існувати. Наприклад, «Фронт Змін» відмовився від участі у місцевих виборах, а «Опозиційний блок» заявив про свої плани щодо перейменування. Окрема тема – КПУ, яка по суті має бути ліквідована і сьогодні знаходиться в судових розглядах. Наскільки правильно буде виділяти фінансування цим партіям?

Європейські стандарти та українські реалії

Чи стануть українці більше довіряти політикам після того, як підрахують, у скільки тепер буде обходитися бюджету утримання партій? Не впевнений. У нинішніх умовах цей закон може викликати, швидше, черговий напад «класової ненависті» по відношенню до всіх політичних сил.

Не виключено, що наслідком прийняття цього закону стане не стільки збільшення прозорості роботи політиків, скільки збільшення кількості охочих отримати компенсацію з держбюджету на своє існування. А кількість партій, які схочуть взяти участь у парламентських виборах, суттєво зросте.

Закон може стати як імпульсом до розвитку нових проектів, так і стимулом до створення проектів «під вибори». І навіть, не варто виключати, пришвидшить проведення позачергових парламентських виборів − про що йдеться останні півроку.

Водночас відкритим залишається питання: чи здолає новий закон політичну корупцію? Чи навпаки – простимулює? Тому що грати за правилами, на жаль, готові далеко не всі політичні гравці.

автор: Володимир Пилипенко, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі