Центр моніторингу забудови Києва у КМДА нарахував у столиці приблизно 500 незаконних будівництв. Зокрема, серед скандальних об’єктів 72 – це житлове будівництво, 208 – СТО та паркінги, 92 об’єкти – газові заправки, і ще 113 – торгово-розважальні центри. Напередодні виборів мера Києва прагнення боротися з незаконним будівництвом декларує мало не кожен кандидат. Воно не нове – на подібних тезах свою політичну кар’єру вже побудувало не одне покоління столичних управлінців. Проте, як показує практика, кількість сумнівних і конфліктних об’єктів не зменшується. Чому так відбувається, і чи є шляхи виходу із ситуації, що склалася, розповіла директор проектної компанії «АІММ-груп» Анна Іскіердо, пише Forbes.

У найближчому майбутньому кількість скандальних об’єктів напевно зростатиме, і сподіватися на розв’язання проблеми поки не варто. За чинних сьогодні на ринку гласних і негласних правил гри спроби викорінити незаконне будівництво схожі на боротьбу з вітряними млинами.

Відсутність «живого» генплану, по суті, є вигідним і забудовникам, і чиновникам. Першим такий стан справ практично повністю «розв’язує» руки, а другим – дозволяє вирішувати питання на користь чиїхось інтересів

По-перше, завжди є можливість перехитрити закон, знайшовши всілякі лазівки й обхідні шляхи. Українське законодавство побудоване так, що навіть на найскандальніше будівництво можна отримати дозвіл. Якщо не вдасться погодити будівництво в одному органі влади, зробити це можна в іншому. Наприклад, у Міністерстві регіонального розвитку. До речі, міністерство у своїй назві втратило «архітектуру».

Потім справу можна роками розглядати в суді, водночас паралельно будувати і продавати квартири. У Києві таких прикладів дуже багато.

Відсутність генплану, який би працював, – ще одна причина проблеми. Немає чіткого визначення, що й де можна будувати. Точніше, генплан є, але він не працює. Тому точкова й хаотична забудова продовжує спотворювати місто і створювати суспільний резонанс. Відсутність «живого» генплану, по суті, є вигідним і забудовникам, і чиновникам. Першим такий стан справ практично повністю «розв’язує» руки, а другим – дозволяє вирішувати питання на користь чиїхось інтересів.

А будувати за правилами – це будувати без корупційної складової. Тому поки не перекриють усі лазівки, що дозволяють обходити норми закону, розв’язати проблему практично неможливо.

По-друге, немає прецеденту. Ще не знесли жодну незаконно побудовану багатоквартирну новобудову. Щойно перший забудовник за власний кошт ліквідує побудований без дозвільної документації об’єкт, компаній, що захочуть повторювати його долю, стане менше.

Ще не знесли жодну незаконно побудовану багатоквартирну новобудову. Щойно перший забудовник за власний кошт ліквідує побудований без дозвільної документації об’єкт, компаній, що захочуть повторювати його долю, стане менше

Наразі єдине, чого вдалося домогтися, це змусити забудовника знести «зайві» поверхи в будинку, побудованому в Десятинному провулку. Зараз вимагають зробити аналогічне й від забудовника будівлі на Нижньому Валу, 27. Водночас незаконно добудовані поверхи в будинку в Музейному провулку, здається, вже нікого не турбують. Немає безкомпромісної позиції влади, відповідно, є можливість уникнути відповідальності.

Необхідно також розв’язувати проблему недобудов. У держави/київської влади є механізми й повноваження добудовувати заморожені на століття майданчики.

Прецеденти вже є. Тому було б правильно добудувати те, що вбиває як мінімум історичний центр Києва, а вже потім забудовувати неосвоєні майданчики.

По-третє, культура нашого народу ще далека від європейських цінностей. Думку громадськості, яка йде врозріз із чиїмись інтересами, не враховують. Будувати комфортно і зручно для всіх, зокрема, і сусідів, поки багато хто не хоче. Водночас ми змінюємося, процес цей триває, хоча й не такими темпами, як хотілося б, але його вже не зупинити.

Автор: Анна Іскіердо, директор проектної компанії «АІММ-ГРУП»

Джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі