Відведення озброєння на Донбасі: мир чи «Придністров’я»?

Відведення озброєння на Донбасі: мир чи «Придністров’я»?

На Луганщині 5 жовтня розпочався відвід танків з передової від лінії розмежування на 15 км, а також — відвід окремих артилерійських систем. Якщо мир буде зберігатися протягом двох тижнів, техніку почнуть відводити також з Донеччини. Чи значить це, що війна завершилася, і які варіанти подальшого розвитку подій, журналісти «24» дізналися в експертів.

Чому відводять техніку і озброєння

Українські і російські експерти називають відведення озброєння логічним кроком по виконанню мінських домовленостей. Так мало б статися давно.

Йде реалізація мінських угод. Вони ж домовилися про поетапне відведення, все це і продовжується в цьому ключі,
— розповів у коментарі сайту «24» політолог, директор Центру політичного аналізу «Стратагема» Юрій Романенко.

Погодився з ним і російський журналіст Аркадій Бабченко.

Відведення техніки від лінії розмежування значить, що мінські домовленості – річ корисна, вони діють, і що перша серія війни все-таки закінчена. І можна говорити вже про мир,
— відзначив він у коментарі сайту «24».

Обидві сторони отримають шанс на перемир’я від відведення озброєння, вважає і політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Якщо відведення буде верифіковано місією ОБСЄ, то матимемо більше впевненості про те, що це дійсно перемир’я,
— сказав сайту «24» Горбач, але додав, що це не зніме питань снайперських атак, не гарантує повну безпеку.

На думку Юрія Романенка, відведення озброєння не є вигідним Україні.

Захід нав’язує Україні план, за яким вона має тягнути за собою загниваючі окуповані території в рамках домовленостей, які вигідні Заходу і Росії. Нам вони не вигідні, окрім того, що припинилась війна. З одного боку це можна вітати, бо краще, коли не стріляють. З іншої — це не є довготерміновим рішенням проблеми, а створює ще. Далі стане питання, який статус почнуть просити інші регіони України, які будуть ресурси у центру, і наскільки керованою буде ситуація,
— пояснив Романенко.

Чи стане Донбас другим Придністров’ям

У суспільстві голосно звучить думка про можливу заморозку конфлікту на Донбасі, що зробить його ситуацію подібною до Придністров’я, не визнаної світом, самопроголошеної республіки.

Професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань у коментарі сайту «24» відзначив, що конфлікт на Донбасі нині і так виглядає замороженим.

Ситуація патова. Путін не може перейти у наступ, бо санкції, бо є підтримка України Заходом. А Україна не може військовим шляхом звільнити Донбас. Питання у тому, як рухатись далі,
— зауважив професор.

Він додав, що домовленості, які були прийняті у Парижі, у розвиток мінських угод, означають спробу перевести конфлікт з воєнного у політико-дипломатичний.

У плюсі ми бачимо, що перемир’я буде, і тепер основна боротьба за те, яким буде закон про вибори на Донбасі,
— уточнив він.

Володимир Горбач вважає, що конфлікт вважатиметься замороженим, якщо військові дії припиняться, а політичне рішення не буде прийняте.

Різниця з Придністров’ям суттєва. І масштаби не ті, й інфраструктура зруйнована, заводи будинки, дороги, залізниці зруйновані, чого не було у Придністров’ї. Це означає ще більшу необхідність у Донбасі зовнішньоекономічної підтримки. Плюс Придністров’я веде свою більш-менш успішну економічну діяльність, перш за все – за кордоном, під егідою і маркою республіки Молдова. Щось таке може бути і на Донбасі. Це те, що спільне. Але маловірогідний такий сценарій,
— уточнив політолог.

Романенко наголошує, що замороження конфлікту не тільки можливе, а й становить найбільшу небезпеку для України.

Путін у цьому плані послідовний, ні від чого він не відступився. Він переводить конфлікт у внутрішньополітичну площину в Україні. Повістка Донбасу буде підривати політичний простір України. У нас має бути план «В»: як ми маємо «вистрибнути» із реалізації тих аспектів мінських угод, які нам не вигідні. Це чітке означення того, навіщо нам окуповані території, і чи варто нам їх у такому форматі повертати до складу України. Ми їх будемо дотувати, є проблема керованості. Що перевищуватиме вигоди, які ми отримуємо. Навіщо нам цей квазісуверенітет, котрий не дозволяє нам бути повноцінною суверенною державою? Краще вивести питання окупованих територій за дужки української держави на даному етапі, щоб з’явилися додаткові можливості, а не додаткові витрати,
— наголосив Романенко.

Кому годувати Донбас

За настання перемир’я підіймає голову чи не найголовніше питання – а кому ж брати на себе зобов’язання по фінансуванню окупованих територій? Адже вони лишаються окупованими. Експерти сходяться в думці, що «годувати» Донбас має Росія.

На цей момент територія окупована Росією, хоч вона цього не визнає. Там глибока економічна криза, глибша, ніж в Україні. Люди переходять лінію розмежування, щоб продукти купити,
— зауважив Гарань.

Горбач підкреслив, що якщо Росія буде здійснювати там свій силовий контроль, то вона буде змушена підтримувати регіон економічно. Адже іншим учасникам цього конфлікту нема сенсу брати на себе цей економічний тягар за умови відсутності свого контролю над територією.

Бабченко малює непривабливу картинку донбаського перемир’я.

Там не буде навіть Придністров’я, у якого хоч щось виходить. Там буде Чечня зразка 1998 року — безправ’я, бандитизм тощо. «Рулити» там будуть озброєні угрупування. Підтримувати життєздатність всього цього буде Росія. Ніяких інакших джерел фінансування там немає. Як тільки Росія перестане підтримувати всі ці справи, вони зруйнуються в той же момент,
— уточнив російський журналіст.

Професор Гарань вважає, що Росія зовсім не налаштована годувати Донбас, більше того — економічно Росія не зможе «витягнути» регіон, адже і на поступки йде тому, що їй надзвичайно важливо показати якісь дії, аби позбавитися від санкцій.

Що робити Україні

У підсумку – Україна на Донбасі отримує не абсолютно безпечну територію, зі зруйнованою інфраструктурою, невизначеним статусом, і теоретичною фінансовою підтримкою Росії.

Такі квазідержавні утворення, як нинішній Донбас, терпіти довго ніхто не буде, вважає Бабченко. Адже воля України направлена на відновлення своєї державності до попередніх кордонів.

Війна на Донбасі закінчиться тільки тоді, коли на КПП на кордоні з Росією знову будуть встановлені державні прапори України,
— відзначив росіянин.

Україна має розвивати економіку. Будувати державу і армію. Використати цей час відведення озброєння. Бо перемир’я вже пару разів було, а час цей не був використаний. І перший раз це закінчилось Дебальцівським котлом,
— нагадав Бабченко.

Романенко наголосив, що Україна наступним етапом має або провести референдум, або наша система просто завалиться через перенапругу, і тоді ми втратимо ще більше територій. Адже питання суверенітету України — це питання визначеності територій, на які суверенітет України розповсюджується. А мінські домовленості у цьому плані ніщо не визначають. На думку Романенка, тимчасове перемир’я не сприятиме вирішенню конфлікту на Донбасі в цілому, і потрібно мислити стратегічно.

Ми стоїмо на порозі жорсткого, але необхідного «хірургічного» рішення цієї проблеми. Влада не працює системно над планом «В» і «С». Просто йдемо у напрямі, визначеному Заходом і Росією, як вівця на забій. Для нас стоїть питання не про те, щоб зараз припинила литися кров, а про те, щоб ми на наступному етапі не отримали не тисячу жертв, а десятки чи й сотні тисяч у результаті переростання конфлікту на більшу частину території України,
— наголосив він.

Однак більшість експертів сходиться на думці, що все-таки відведення озброєння – це крок до миру. Як буде використаний цей шанс — залежить від політико-дипломатичної роботи України і її партнерів.

Джерело: 24tv.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі