«Майдан» у Молдові – погляд зблизька

«Майдан» у Молдові – погляд зблизька

Ростислав Кос

Наприкінці вересня побував на міжнародній конференції у Молдові. Чогось українці оминають увагою цю нашу сусідку, яка вражаючи подібна до України. Якщо б не написи латинською графікою та румунська мова у спілкуванні жителів, то склалося б враження, що перебуваєш десь у Миколаївській чи Одеській областях. Картину схожості доповнює і велика кількість українських товарів, які можна зустріти навіть у віддаленій сільській крамниці.

Проблеми у наших країнах також майже ідентичні. У Молдови є свій «Донбас» — Придністров’я, конфлікт щодо якого так і не був вирішений, але уже заморожений понад 20 років. Там також загинули патріоти, які хотіли зберегти територіальну цілісність країни, а результатом стало фактичне признання сепаратистської республіки центральним урядом. Молдова підписує документи для експорту товарів із Придністров’я, пропускає через свою територію російські війська для ротації на військових базах, а легковики із придністровськими номерами спокійно їздять на підконтрольній Кишиневу території. Хоча, якщо б була політична воля уряду Молдови, то разом з Україною можна було б заблокувати сепаратистський регіон і вимусити піти на поступки дуже швидко.

Думаю, що точно така ж модель буде в Україні. Скоро і по дорогах Київщини та Івано-Франківщини їздитимуть автомобілі з номерами ЛНР і ДНР, а торгівля між обома сторонами конфлікту і зараз уже процвітає.

Також у Молдові дуже подібна і внутрішньо-політична ситуація. Після протестів із підпалами урядових будівель у 2009 році нарешті вдалось усунути із верхівки влади комуністів. До влади прийшла умовно «проєвропейська» коаліція, яка почала поводитись при владі так як і попередники, хоча вже під іншими партійними прапорами.

Одне із фактичних досягнень нової влади – це безвізовий режим з ЄС, хоча насправді він має більш символічне значення, оскільки майже всі жителі країни працездатного віку вже давно мають румунські паспорти.

А недавно виявилось, що нова «проєвпропейська» коаліція «загубила» 1 млрд. євро. Це вже було останньою краплею, що вивело людей на вулицю. Розбито наметове містечко, протестувальники самоорганізувалися, появилась охорона, медична служба, налагоджено харчування. Контингент молдовських майданівців доволі строкатий : тут і студенти-ідеалісти, які хочуть якнайшвидшого возз’єднання із Румунією, тут і не надто впливові на даний час політики, які хочуть опинитися в потрібний час в потрібному місці, є також ветерани війни у Придністров’ї, а є просто любителі гостріших відчуттів, для яких протести – це певна комфортна стихія.

І тут проявилась така ж проблема, як і у нас у 20013 – поч. 2014 років. У патріотично і «проєвропейськи» налаштованих протестувальників немає харизматичних лідерів, які б запропонували план дій і повели за собою людей.

А в цей час проявили себе проросійські сили. У неділю 27 вересня відбувся мітинг «Партії Соціалістів Республіки Молдова» та «Нашої партії». Я був вражений схожістю почерків організаторів «Антимайдану» в Україні та цієї маніфестації в Молдові. Можна було побачити багато загорілих на польових роботах молодих людей із районів країни, які приїхали постояти на мітингу і на столицю подивитись, багато організаторів ходило із оберемками прапорів, які завбачливо збирали після активної частини мітингу. А сусідні з центральною вулицею бюджетні кафе та перекуски були заповнені гостями столиці.

Багато також було і літніх людей. Промовці звертались до народу по-черзі російською та румунською мовами. Знову розігрується карта національних меншин. Виступаюча представниця болгар країни критикувала чинну владу за те, що не надали широку автономію району компактного проживання цієї етнічної групи. Виступив також так званий представник українців Молдови, який заледве «вичавив» кілька слів українською із жахливим російським акцентом, а продовжив промову на «общєпанятном».

Що далі буде у нашій дружній сусідній країні ? Уже зрозуміло, що проросійська опозиція, добре фінансово забезпечена, не залишить ситуації на самоплив. Будуть розхитувати стабільність країни і надалі, а люди, які першими вийшли на протест, просто не знають, що робити далі : боротись проти корумпованої влади, мимоволі граючи на руку Москві, чи припинити протести і дати «проєвропейській» владі продовжити чинити свої махінації.

Вирішення ситуації має наступити досить швидко. Хочеться вірити у якийсь компроміс, навіть протестувальників із корупціонерами, задля недопущення реваншу «п’ятої колони» спільного для всього прогресивного людства ворога – Росії.



загрузка...

Читайте також

Коментарі