Хто й чому гальмує реформу державної служби

Хто й чому гальмує реформу державної служби

Ухвалення у другому читанні законопроекту №2490 «Про державну службу», який пройшов перше читання ще у квітні, очевидно, затягується. Наразі документ перебуває на розгляді в Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування ВРУ. У суспільстві назріває напруженість, пов’язана з тим, що настільки широко розрекламована першими особами країни реформа держслужби так і не отримала свого логічного продовження. Експерт Forbes Жанна Балабанюк, яка входить до складу Експертно-консультативної ради при Національному агентстві України з питань державної служби, для розуміння status quo цього документа надала виданню свої пояснення.

Кто и почему тормозит реформу государственной службы

Фото shutterstock

Навесні 2014 року на базі РПР (Реанімаційного пакету реформ) було створено групу «Реформа публічної адміністрації», яка спільно з ЦППР (Центром політико-правових реформ) почала працювати над проектом нового закону «Про державну службу». На початку літа 2014 року при Національному агентстві з питань державної служби України було створено Експертно-консультаційну раду, куди увійшли, зокрема, експерти двох згаданих груп. За період весна-літо 2014-го спільними зусиллями було створено новий проект закону.

Восени 2014 року з участю експертів програми SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management – Програма підтримки вдосконалення управління та менеджменту Єврокомісії) та представників відомств України було проведено узгодження проекту. У жовтні 2014-го законопроект був готовий до внесення на розгляд парламенту і до кінця 2014-го міг бути проголосований ВРУ, але досі (минув рік!) перебуває в режимі stand by.

23 квітня цього року законопроект пройшов перше читання в парламенті. Його ухвалення у другому читанні з різними застереженнями затягується. Напрошується природне запитання: що загальмувало процес? Чому майже готовий документ, від ухвалення якого залежить чимало інших невідкладних реформ, раптом відклали в довгий ящик?

Пошук відповідей на поставлені запитання почнемо із самого документа – з концептуальних основ законопроекту №2490.

Перше – деполітизація держслужби – розмежування політичних і державних посад. Це закладає основу для професіоналізації державної служби, яка не залежатиме від зміни політичних еліт. Це дасть змогу відійти від сьогоднішньої практики, коли зміна уряду означала автоматичну зміну керівництва держструктур, а іноді і зміну середньої ланки («традицію» кадрових чисток з політичних мотивів було закладено 2005 року, коли звільнили 48 000 держслужбовців, що призвело до вимивання професійного прошарку).

Друге – зменшення кількості посад, які відносяться до державної служби. Тобто статус держслужбовців втратять працівники патронатних служб, помічники депутатів та інші категорії нинішніх держслужбовців.

Третє – відмова від практики непотизму – призначення на державну службу на основі сімейності чи кумівства.

Четверте – професіоналізація державної служби. Тут мова йде про розроблення нової рамки кваліфікації та нових професійних стандартів для державної служби. Це дасть змогу проводити добір за новими професійними стандартами на посади всіх рівнів, оцінювати відповідність посаді та визначати потреби в навчанні державних службовців на базі нових принципів і підходів.

П’яте – упровадження механізму відкритого конкурсного добору кандидатів, зокрема на топ-позиції – дасть змогу зробити процес відкритим і прозорим, відкинувши корупційну складову, створить можливість поповнення держслужби достойними професіоналами.

Шосте – новий підхід до системи оплати праці. Оплата праці визначається результатами роботи, а не займаною посадою. Крім того, розмір зарплати пропонують розраховувати за принципом: 70% базового окладу і не більш як 30% премій, що залежать від результатів роботи. Наразі премія може становити до 300% від базового окладу.

Сьоме – введення посад керуючих персоналом державної служби та створення служб управління персоналом. Це дасть змогу впровадити нові технології, яких наразі немає, і використовувати найкращі методи управління персоналом, що, у свою чергу, створить умови для успішної реалізації нової реформи в кожному державному органі.

Восьме – переведення державних службовців на єдину систему пенсійного забезпечення, відмова від спеціальних пенсій, які сьогодні становлять 80% від окладу. Забезпечення на належному рівні окладу для отримання в подальшому гідної пенсії.

Чому штучно затягують ухвалення закону і якими втратами це загрожує?

По-перше, реформи потрібно проводити системно, а не вибірково. Неможливо реформувати окремі органи державної влади без введення єдиних правових норм діяльності для всіх державних інститутів.

По-друге, будь-які інші реформи неможливі без реформованої державної служби, оскільки будь-які нововведення та ініціативи реалізовують чиновники. Саме від того, хто і як реалізовуватиме реформи, а не тільки від якості ідей залежить успіх проведення реформ в Україні. Невідомість, загроза втрати налагоджених схем і домовленостей, можливостей заробляти на посадах і на призначеннях, розуміння того, що так добре, як раніше, вже не буде, – система на рівні вищої та середньої управлінських ланок чинить опір у розрахунку на затягування процесу.

По-третє, відсутність прозорих і відкритих комунікацій з боку перших осіб держави і відповідальних за розроблення реформи держслужби безпосередньо впливає на саму реформу державної служби. Необхідно донести інформацію до всіх, кого вона стосується, зокрема і відповіді на болючі питання про те, що буде з нинішніми чиновниками, які потраплять під скорочення чи яких буде звільнено.

Збиток від затягування реформи державної служби незміний, у програші опиняється все цивільне населення України. Це, у свою чергу, тягне за собою природне зростання недовіри до сьогоднішньої влади, погіршення іміджу України у світі з усіма його наслідками.

Від перших осіб країни хотілося б почути відповіді на такі запитання:

  • Навіщо потрібна реформа державної служби і чому вона неминуча?
  • Яка стратегія реформи державної служби – якою буде нова державна служба України?
  • Що буде з тими держслужбовцями, які потраплять під скорочення, на яких принципах відбуватиметься реорганізація і скорочення посад?
  • Які умови буде створено для працевлаштування чи самозайнятості тих, хто залишиться без роботи? (Це не тільки питання появи декількох десятків тисяч безробітних на ринку праці, це і зростання негативного соціального ефекту.)
  • Які умови буде створено для тих, хто залишиться чи прийде на держслужбу?

Виразні відповіді на них допоможуть знизити негатив, який уже накопичився в суспільстві у зв’язку із затягуванням реформування державної служби. Відкрита позиція влади допоможе знизити градус напруженості в суспільстві й забезпечить його підтримку в реформуванні держслужби.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі