French connection на «Молодості»: вмикаємо французькомовне кіно

French connection на «Молодості»: вмикаємо французькомовне кіно

Фільм-відкриття «РОЗЕНН» (ROSENN)

БЕЛЬГІЯ, 2015/ режисер Іван Ле Муан)

Цьогорічну французькомовну програму КМКФ «Молодість» відкриватиме фільм «Rosenn» бельгійського режисера Івана ле Муана, який уже був гостем  «Молодості». Зокрема, брав участь у головному конкурсі з дебютним фільмом «Червоний карлик».

«Розенн» — історія про втомленого актора, що замість гастролей утікає на віддвлений острів. Проте там йому не вдається віднайти очікуваного спокою. Життя лицедія перевертає зустріч із чарівною учителькою Розенн.

На «Молодості» стрічку «Розенн» представить сам режисер Іван ле Муан разом із акторами. Головну роль у фільмі виконує Руперт Еверетт («Найкращий друг», «Висока мода», «Безумство короля Ґеорґа»). Також очікується приїзд виконавиці головної ролі Беатріс Далль (зірки фільмів Клер Дені, Міхаеля Ганеке, Джима Джармуша, Клода Лелуша).

«СЕРІЗ» (CERISE)

ФРАНЦІЯ, 2015/ режисер Жером Енріко)

Головна героїня — ексцентрична 14-річна дівчинка з рожевими волоссям. Вона бунтівна і зухвала, як більшість сучасних підлітків. Втомившись від виховання непокірної дочки, мати направляє бунтарку в Україну до батька, якого вона ніколи не знала. Зациклена виключно на собі дівчинка вважає, що Лєнін був бразильським рок-співаком, занурюється в реальність країни, в якій відбувається революція. Її подорож буде нелегкою і допоможе усвідомити справжні цінності життя.

«Серіз» —  не фільм про політику, а скоріше історія дорослішання з елементами гумору та феєрверком емоцій, що ятрять душу підлітка.

Головну роль у стрічці зіграла Зое Аджані – племінниця відомої французької кінодіви Ізабель Аджані. Сценарій Енріко написав разом зі своєю дружиною-українкою Іриною Гончар. Проте через події в Україні фільм знімався в Болгарії. На майданчику команда спілкувалася французькою, англійською, російською та болгарською мовами. Фільм на «Молодості» представлять режисер та сценаристка.

Жером Енріко – син відомого французького режисера та сценариста, лауреата премії «Сезар» Робера Енріко. На його рахунку – 6 кіноробіт, одна з яких номінувалась на премію «Сезар». Зокрема комедійний фільм 2012 року про незадоволену всім і вся бабцю «Полетта» став рекордсменом французького прокату.

«ДОЛИНА ЛЮБОВІ» (VALLEY OF LOVE)

ФРАНЦІЯ/БЕЛЬГІЯ, 2015/режисер Ґійом Ніклу)

Ізабель і Жерар їдуть на незвичайну зустріч у Долині смерті в Каліфорнії. Пара кілька років не бачилися, але тепер відгукнулася на запрошення їхнього сина Майкла, фотографа, отримане півроку тому після його самогубства. Незважаючи на абсурдність ситуації, вони вирішують слідувати за цим своєрідним шляхом посвячення, запропонованому Майклом.

Прем’єра стрічки відбулася на цьогорічному Каннському кінофестивалі, де фільм претендував на Золоту пальмову гілку. Головні ролі виконали Жером Депардьє та Ізабель Юппер.

Ґійом Ніклу – режисер та сценарист. На його рахунку близько 20 фільмів. Зокрема, «Братерство каменю» (2006) з Монікою Белуччі та Катрін Деньов, «Приватна справа» (2002) з Маріон Котійяр, «Ключ» (2007) з Ґійомом Кане. 2013 року його фільм «Монахиня» був за крок до перемоги на Берлінале, а виконавиця головної ролі Полін Етьєн номінувалась на «Сезар».

«ҐІБОР ІДЕ НА ВІЙНУ» (GUIBORD SEN VATEN GUERRE)

КАНАДА, 2015/ режисер Філіп Фалардо   

Молодий ідеаліст з Гаїті відправляється у подорож в провінцію Квебек, щоб проходити практику у незалежного члена парламенту Ґібора. Несподівано голос політика стає вирішальним у прийнятті рішенні, чи буде Канада воювати. Разом із родиною та молодим стажером він їздить по своєму виборчому окрузі та зустрічається із людьми. У цьому політичному котлі Ґібору доведеться зіткнутися не тільки з опонентами, а й із власним сумлінням.

«Ґібор іде на війну» — політична сатира, де політики, громадяни та лобісти готові йти по головах, розриваючи демократію на шматки.

Прем’єра фільму відбулася на МКФ у Торонто. Головні ролі виконали титуловані канадські актори Патрік Гуар (PatrickHuard) та Сюзанн Клеман (Suzanne Clément).

Філіп Фалардо починав із документальних короткометражних стрічок, найчастіше присвячених проблемам адаптації іммігрантів у Квебеку. Перший повнометражний ігровий фільм — комедія «Ліва половина холодильника» — показав 2000 року, а вже за 9 років став переможцем Берлінського МКФ із фільмом «Клянусь це не я». У 2011 році його драма про п’ятдесятилітнього іммігранта з Алжиру «Пан Лазар» отримала ряд національних та міжнародних премій, зокрема, висунута на премію «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» (2012).

«ҐРУНТОВИЙ КОРТ» (TERRE BATTUE)

ФРАНЦІЯ/БЕЛЬГІЯ 2014/ режисер Стефан Демустьє

Повнометражний дебют французького режисера Стефана Демустьє. Фільм-номінант МКФ у Гонконгу.

«Ґрунтовий корт» — це історія взаємин між батьком та сином. Жером, топ-менеджер, щойно покинув свою компанію. Повний рішучості більше ніколи ні на кого не працювати, він намагається створити свою власну компанію, незважаючи на розбіжність думок з дружиною Лорою. Уґо, їхній 11-річний син, займається тенісом і має шанси стати чемпіоном. Щоб добитися цього, йому потрібно продемонструвати свій талант в Національному спортивному центрі Ролан Ґаррос. Так само, як батько, він готовий на все заради мети. Та згодом Уґо і Жером разом зрозуміють, що не всі засоби хороші на шляху до успіху.

Головну роль у фільмі виконав каннський лауреат Олів’є Ґурме («Син», 2002). У 2000-х роках Гурме знявся в таких відомих стрічках, як «Дитя», «Мій син для мене», «Мовчання Лорни», «Одного разу у Версалі».

Також у стрічці зіграла відома італійсько-французька акторка Валері Бруні-Тедескі (сестра Карли Бруні). На її рахунку — премія «Сезар» як найперспективнішій акторці (1994) та три премії «Давид ді Донателло» за найкращу головну жіночу роль (2014, 1998, 1996). Серед інших вона знялась у відомих стрічках — «Хороший рік» Рідлі Скотта (2006) та «Мюнхен» Стівена Спілберга (2005).

Короткометражні фільми Стефана Демустьє брали участь і були нагороджені на декількох кінофестивалях у Франції та інших країнах — «У міських джунглях» (2009), «Голими руками» (2010), «Кальваріанка» (2012). У 2013 році Демустьє зняв документальний фільм «Маленькі гравці» про трьох юних тенісистів — учасників чемпіонату Франції.



загрузка...

Читайте також

Коментарі