У Бундестазі критикують Київ за зволікання з реформами

У Бундестазі критикують Київ за зволікання з реформами

Фракція ХДС/ХСС вважає, що фінансову допомогу Україні треба надавати не авансом, а порціями — зважаючи на хід імплементації схвалених реформ та їх практичну реалізацію.

У розмовах з журналістами німецькі парламентарі, добре знайомі з ситуацією в Україні, вже давно висловлюють суттєве незадоволення темпами проведення реформ у країні. Терпець депутатів Бундестагу, вочевидь, уже на межі. 30 вересня свої міркування з цього приводу вони виклали у письмовому вигляді, а критику київської влади висловили на прес-конференції в Берліні.

Україна — стратегічний виклик для ЄС

«За активну європейську політику щодо України» — так називається документ консервативної фракції в Бундестазі, який представили її заступник Франц Йозеф Юнґ та доповідач ХДС/ХСС по Україні Карл-Ґеорґ Вельманн.

Автори документа виходять з того, що «політична мета дій Москви полягає у дестабілізації України та запобіганні її зближенню з ЄС». Але якщо Україна не піде європейським шляхом розвитку та залишиться у певному проміжному стані між ЄС та Росією, зазначає Юнґ, це «матиме дестабілізуючий вплив на весь регіон, у тому числі на дві інші країни, які підписали з ЄС угоди про асоціацію — Грузію та Молдову». Великим є, на його думку, у такому разі й ризик появи ще однієї потужної хвилі біженців до країн ЄС — з України.

Тому, вважає Юнґ та його колеги з фракції партії канцлерки Анґели Меркель, для Європейського Союзу Україна має стратегічно важливе значення, і ЄС просто зобов’язаний значно наростити свої зусилля, спрямовані на підтримку європейського вибору України. Ключову роль при цьому вони відводять голові Європейської Ради Дональду Туску. З двох причин. По-перше, Туск — колишній прем’єр-міністр Польщі, на успішну модель трансформації якої насамперед орієнтується Київ. А, по-друге, тому, що в разі краху українського експерименту біженці з України хлинуть саме до Польщі.

Корупція, Порошенко і олігархи

Туск, вважає Карл-Ґеорґ Вельманн, ідеальна кандидатура для координації європейських зусиль на українському напрямку. «Йому слід регулярно відвідувати Київ, — сказав він, — і авторитетом своєї посади постійно підштовхувати місцевих політиків до реформ». Необхідно це робити тому, що, за оцінкою Вельманна, у самого українського керівництва не вистачає сил та політичної волі для проведення реформ.

«Найбільше нас хвилює проблема корупції, — говорить Вельманн. — Ми не бачимо волі уряду до боротьби з корупцією». Так, розповів депутат Бундестагу, три тижні тому він розмовляв з керівництвом створеного за ініціативи уряду антикорупційного відомства та дізнався, що робота ще і не починалася — немає ні кошторису, ні персоналу.

Сумнівається Вельманн і в здатності українського уряду обмежити вплив олігархів на політичні процеси в країні. Німецький парламентар нагадав, що і сам президент Петро Порошенко відноситься до числа найбагатших комерсантів в країні: «І якщо взяти цей критерій для визначення поняття олігарх, то й він грає в ці ігри».

Вельманн розповів журналістам про свою випадкову зустріч у літаку — на шляху з Києва до Берліна — з представником німецького енергетичного концерну E.On в Україні, за словами якого, весь український енергетичний ринок перебуває під контролем президента. «Тобто, з комерційної точки зору, Порошенко дуже успішний, його можна тільки привітати», — з іронією заявив Вельманн.

«Грецька модель» для України?

За оцінками європейських фінансових експертів, для модернізації інфраструктури, адміністративної та судової систем, галузі освіти та промисловості Україна потребує допомоги у розмірі понад 100 мільярдів євро. Значні кошти Києву вже перераховані.

Проте подальші транші, вважають у фракції ХДС/ХСС, слід поставити в безпосередню залежність від реалізації реформ. «В Україні не бракує письмових концепцій реформ, пропозицій щодо цього і вже ухвалених законів, — наголошує Вельманн. — Дефіцит у їх імплементації, застосуванні на практиці».

Він пропонує застосувати щодо України «грецьку модель», за якої кошти з пакета фінансової допомоги Афінам переказують невеликими порціями, причому, не до, а після реалізації запропонованих кредиторами реформ і заходів економії. «Скажімо, наказано приватизувати порт або провести ту чи іншу реформу, — пояснює Вельманн, — отже, спочатку — приватизація або реформа, потім — гроші, а якщо затримка — то не буде наступного мільярда».

Відповідаючи на запитання журналістів, Карл-Ґеорґ Вельманн визнав, що після виборчих кампаній 2014 року, тобто президентських і парламентських виборів в Україні, визнаних чесними і демократичними, «ми всі думали, от зараз почнеться, на сцену виходить український Вацлав Гавел чи український Лех Валенса, зараз почнуться реформи «.

Тепер такі явно ідеалістичні уявлення поступилися місцем реалістичному погляду на речі, підсумував парламентарій. І таку думку поділяють у німецькому міністерстві закордонних справ і відомстві федеральної канцлерки, які спираються й на дані спецслужб ФРН, додав Вельманн.

Джерело: www.dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі