«Безготівкові» рахунки – ризики для українців та вигідний «куш» для топових комерційних...

«Безготівкові» рахунки – ризики для українців та вигідний «куш» для топових комерційних банків

НБУ планує знизити обсяг готівки в економіці до 12% у 2020 році. Так, із початку 2015 року рівень готівки в економіці зменшився на 2,3% до 276,3 млрд грн на кінець серпня. А інтернет-платежі з використанням платіжних карток у другому кварталі 2015 року становили понад 45 млрд грн.

За підрахунками експертів «Публічного аудиту», ринок системи безготівкових рахунків сягне $1,5 млрд, а зірвати вигідний «куш» вдасться насамперед топовим комерційним банкам України.
Про це розповідає заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Оскільки відповідні заходи передбачені Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року, аудитори розрахували за прогнозами МВФ розмір номінального ВВП у 2020 році – він становитиме 3 240 млрд грн.

До 2020 року безготівкові розрахунки мають зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18% відносно ВВП (в абсолютних цифрах – 586,552 млрд грн) до 12% (388,874 млрд грн). Таким чином, обсяг коштів, які додатково будуть обслуговуватися фінансовими установами банків, на 2020 рік становитиме щонайменше 197,678 млрд грн (різниця між 586,552 та 388,874 млрд грн).
Крім того, ймовірний додатковий дохід банків тільки від комісійних операцій на 2020 рік становитиме понад $1,5 млрд.

«За фінансовими результатами банківських установ України за 2014 рік усі установи країни отримали за рахунок комісійних операцій річний дохід у розмірі 26 млрд грн. Зважаючи на виведені вище пропорції, виручка фінустанов України на 2020 рік, ймовірно, збільшиться удвічі. Тобто, на цей час буде створено додатковий ринок безготівкових вартістю в понад $ 1,5 млрд», – вказує Андрій Вігірінський.

Фахівці «Публічного аудиту» прогнозують, що основними гравцями цього ринку стануть насамперед ті банки, що мають розвинуту мережу, надають розширені сервіси та витримали всі етапи чистки, – яким вдалося в умовах теперішньої кризи зберегти реноме партнера та гаранта надійності.

«У будь-якій країні розвиток такої системи був би логічним. Але в нас спрацьовує важливий нюанс: зароблять на цьому нововведенні тільки ті банки, які після фактичного знищення півсотні інших “волею випадку” вилізли в лідери», – зазначає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Так, серед банківських установ зі 100 % національного капіталу населення надаватиме перевагу банкам, яким вдалося збільшити власний капітал, примножити активи. Водночас не менш важливим буде прізвище особи, з якою ту чи ту фінустанову пов’язують. Так, за останні два роки найбільш стрімкий ріст активів продемонстрували: банк «Михайлівський», банк «Альянс» і «Розрахунковий центр», «Міжнародний інвестиційний банк», який належить президенту Петру Порошенку, «Банк Авангард», що належить групі ICU, колишнім акціонером якої була голова НБУ Валерія Гонтарева.

Основними гравцями цього ринку також стануть: державні банки (через них наразі виплачуються відшкодування вкладникам збанкрутілих банків, плюс вони мають хороший козир у вигляді примусового переведення на своє обслуговування всіх зарплатних проектів бюджетних організацій); «Приват банк» (єдиний комерційний банк, що є партнером Фонду гарантування вкладів; найбільший за розмірами активів український банк); банки з іноземним капіталом у статутному фонді, адже їх материнські компанії дбають про власну репутацію, а банкрутство філій в Україні нанесе шкоди іміджу та діловій репутації – «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсоцбанк», «УкрСиббанк», «ОТП Банк», «Креді Агріколь банк», «Кредoбанк» тощо.

Відсоток безготівкових платежів уже за декілька років має підвищитися як мінімум до 30% (зараз – 1,2%). За рахунок збільшення обсягу електронних платежів інформація про особу, якою володітимуть фіскальні органи, буде більш повною. «Фактично це крок на шляху до боротьби з заробітними платами в конвертах, спрямований на наповнення бюджету за рахунок подохідного податку. Такий крок разом із вже анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведе фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну», – вважає керівник «Публічного аудиту».

За його словами, в цілому розвиток вказаної системи розрахунків більше потрібний органам державної фіскальної служби, які за умови запровадження декларування видатків громадян зможуть співставляти реальні видатки з доходами.

Нагадаємо, наприкінці липня Національний банк виніс на громадське обговорення проект постанови «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зі строком проведення до 25 серпня 2015.

На думку фахівців «Публічного аудиту» громадське обговорення цього проекту є не більше, ніж формальністю, адже відповідні заходи передбачені програмою співпраці з МВФ, відхилення від якої програми призведе до перегляду умов фінансування, а на це ні НБУ, ні Міністерство фінансів України не наважаться.

Проектом пропонується зменшити максимальну суму готівкових розрахунків утричі. Тобто, до рівня 50 000 гривень – між фізичними особами з підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за товари (роботи, послуги); 50 000 гривень – між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.



загрузка...

Читайте також

Коментарі