Експерти дослідили реформування системи державних закупівель в Україні

Експерти дослідили реформування системи державних закупівель в Україні

Витрата бюджетних коштів під час державних закупівель завжди була гострою суспільно-політичною проблемою в Україні. За різними даними, перед Революцією гідності, у 2013 році корумповані чиновники вкрали від 15 до 40% виділених коштів на закупівлю товарів та послуг (більше 280 мільярдів гривень).

Новий уряд, який прийшов до влади після революційних подій, одразу розпочав системне реформування системи державних закупівель в Україні, яке триває і досі.

Експерти Центру політичних студій та аналітики за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу підготували аналітичний звіт «Реформування системи державних закупівель в Україні у 2014 – 2015 рр.».  В документі детально досліджена інституційна спроможність українського уряду, парламенту та судової влади реалізувати тендерну реформу.

Потрібно визнати,  що після Революції гідності, від березня 2014 року по вересень 2015 року новою владою за участю експертів та громадськості було проведено багато роботи у сфері державних закупівель. Звичайно, не все відбувається швидко, водночас, все ж таки, варто відзначити рух у правильному напрямку – до прозорих та ефективних державних закупівель європейського зразку.

До ключових досягнень реформування сфери закупівель можна віднести такі:

  • Прийняття нового закону про закупівлі у квітні 2014 року, що вилучив значні корупційні ризики та спростив процедуру закупівель;
  • Напрацюваннястратегії реформування системи державних закупівель на 2015-2022 роки, що містить чіткий план дій щодо реформування галузі;
  • Впровадження системи електронних закупівель Prozorro, на яку поступово переходять міністерства та інші органи влади;
  • Підготовка урядом законопроекту 2087а, який приводить українські закупівлі до міжнародних стандартів.

Серед ключових проблем варто відзначити наступні:

  • залежність системи державних закупівель від все ще нереформованої судової гілки влади;
  • падіння ринку державних закупівель внаслідок загальної кризи в економіці України.

Вирішення даних проблем залежить, в першу чергу, від системних реформ влади у правоохоронній сфері та реальної боротьби з корупцією на найвищому рівні.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як орган, що відповідає за політику у сфері державних закупівель, загалом демонструє політичну волю до реформ у даній галузі. Це проявляється в наступному:

  • кадрова політика міністра Абрамовічуса, що призначив на відповідальні посади незалежних фахівців – вихідців з бізнесу та громадськості;
  • активне залучення стейкхолдерів (бізнесу, НУО, міжнародних експертів) до розробки концепції реформування галузі та підготовки законопроектів;
  • активне використання напрацювань громадськості у реформі закупівель: як теоретичних (в законопроектах), так і практичних (запровадження Prozorro).

Водночас, не лише від Міністерства економічного розвитку і торгівлі залежить успішність реформування державних закупівель. Для цього всі інститути влади мають працювати злагоджено в одному фарватері. З цим у влади є деякі складності, а саме:

  • неузгоджені дії між прем’єр-міністром та Міністерством економічного розвитку і торгівлі;
  • неузгодженість у законотворчій діяльності між Кабінетом Міністрів України та Коаліцією в парламенті.

Показовим є приклад урядового законопроекту № 1551, який готувався у поспішному режимі за персональною вказівкою прем’єр-міністра А. Яценюка, а лобіювався у парламенті головою профільного комітету, близьким до Яценюка А. Іванчуком.Під тиском громадськості законопроект був відкликаний через корупційні ризики, але він проявив деякі неузгодженості (принаймні, на певному етапі) між прем’єр-міністром та керівництвом профільного міністерства.

Неузгодженість між КМУ та Верховною Радою проявилась у законі про передачу закупівель у сфері охорони здоров’я міжнародним організаціям, який був зареєстрований депутатами від Коаліції, а потім, на їх думку, «саботувався» МОЗ. Крім того, депутатами від Коаліції станом на вересень 2015 року зареєстровано 11 законопроектів щодо реформування сфери закупівель, 8 з яких пропонують внести винятки у чинний закон, що суперечить позиції Мінекономрозвитку та, очевидно, не узгоджено з урядом.

Задля ефективної реформи держзакупівель ініціатором законодавчих змін має бути, все ж таки, профільне міністерство, яке, на разі, активно співпрацює з громадськістю. Інші органи влади, прем’єр-міністр та народні депутати мають всіляко допомагати та контролювати, однак не розлагоджувати робочий процес власними несистемними пропозиціями, які, дуже часто, є завуальованими спробами протидіяти реформам.

Під час підготовки аналітичного звіту експерти використовували нормативно-правові акти, офіційні повідомлення стейкголдерів та інформацію в медіа. Дослідження «Реформування системи державних закупівель в Україні у 2014 – 2015 рр.», зацікавить представників урядових структур, дипломатичних представництв, бізнесу та експертної спільноти.



загрузка...

Читайте також

Коментарі