Україна впроваджує європейський досвід з енергоефективності у сфері ЖКГ — Мінрегіон

Україна впроваджує європейський досвід з енергоефективності у сфері ЖКГ — Мінрегіон

Сьогодні на державному рівні стоїть питання підвищення енергоефективності за рахунок впровадження альтернативних джерел енергії. Про це сказала головний спеціаліст Відділу енергозбереження в сфері ЖКГ Мінрегіону Ірина Вишняк під час виступу на конференції на тему: «Біопаливо – реальна альтернатива традиційним джерелам енергії».

За її словами, у поточному році Україна збільшила частку відновлювальних джерел енергії в структурі загального постачання: «Зокрема, в електроенергії на 2,2 % отриманої з усіх ВДЕ, з 30 тисяч котелень вже 28 % працюють на альтернативних джерелах енергії, але ще 72% залишаються газовими. Теплопостачальні організації виконали роботи з переоснащення та будівництва 1 тисячі нових котелень на альтернативні види палива», — повідомила Ірина Вишняк та зауважила, що невтішна статистика залишається у тепловому господарстві, де втрати тепла сягають близько 45%, у водопровідному понад 40%, а питомі витрати електроенергії на очищення 1 м3 води в 2,5 рази більші ніж у країнах ЄС.

Задля зменшення енергоємності послуг ЖКГ було прийнято ряд документів, якими поставлено завдання збільшити частку використання відновлювальних джерел енергії до 20% до 2020 року: Енергетична стратегія України до 2030; Національний план дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року; План заходів з реалізації Національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року; План заходів щодо скорочення споживання природного газу до 2017 року; Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»  тощо.

Досить активно впроваджуються проекти альтернативних джерел енергії, які здійснюються шляхом реалізації Плану дій сталого енергетичного розвитку — Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Президентом України.

«В умовах децентралізації, нові територіальні об’єднання повинні відповідати цій Стратегії. На рівні міст за рахунок ЖКГ використати можливість вирішення проблем в трьох основних складових — економічної, соціальної та екологічної, що виступають основою для цього розвитку», — зазначила Ірина Вишняк.

Крім того, за її словами, вагомим інструментом запровадження сталого енергетичного планування та запровадження альтернативних джерел енергії є участь українських міст у проекті Європейської комісії «Угода мерів»: «Метою проекту є зменшення на 20% викидів СО2, на 20% збільшити частки альтернативних та відновлювальних джерел енергії та на 20 % підвищити енергоефективність».

Вона нагадала, що учасниками Угоди мерів стали 124 муніципалітетів, з них близько 40 розробили План дій сталого розвитку. Містами-підписантами Угоди стали м. Бердянськ, м. Вінниця, м. Жовква, м. Дніпродзержинськ, м. Кам’янка-Бузька, м. Трускавець, м. Херсон, м. Хмільник та інші.

Ще однією невід’ємною частиною реалізації енергоефективної політики в Україні це складання енергобалансів.

«Вінниця стала першим містом, що отримало європейську срібну енергетичну відзнаку за підтримки проекту Уряду Швейцарії за досягнення енергоефективних показників до 20 %», — відзначила представник Мінрегіону та додала, що поширення такої оцінки — це нове завдання державного управління.

Також, Ірина Вишняк нагадала, що новим шляхом залучення приватних інвестицій стало прийняття ЗУ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».

«Вперше Закони України усувають перешкоди для діяльності енергосервісних компаній та дозволяють укладати енергосервісні договори для бюджетних установ. Цей Закон гарантує інвестору повернення капіталовкладень за рахунок енергоефективності будівель через місцевий та державний бюджети», — сказала вона.



загрузка...

Читайте також

Коментарі