Вельмишановний пане Генеральний секретар!
Шановні члени Ради національної безпеки і оборони!
Пані та панове!

Сьогоднішнє засідання Ради національної безпеки і оборони України має історичний характер – вперше в ньому бере участь великий друг України, Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору. Я радий вітати Вас, пане Столтенберг. Вчора ми провели дуже цікаву поїздку, побачивши навчання рятувальних служб 34 країн, в якому взяли участь більше 1100 учасників. Це є перше подібне навчання, натівські, які проводяться в нашій країні.

Дуже важливо, що ці навчання як рятувати життя людей і дуже символічно, що наша ефективна співпраця з Організацією Північноатлантичного договору починаються саме з цього.

Ми говорили про те, як зробити співпрацю НАТО і України більш ефективною і впевнений, що залучення до цього діалогу членів РНБО України є дуже корисним.

Дозвольте сформулювати конкретні завдання як тактичного, так і стратегічного характеру і визначити чіткі плани подальшої спільної роботи.

Перш за все — ми маємо пам’ятати, що наше засідання відбувається на тлі збройної агресії Росії проти України, яка була реалізована шляхом збройної анексії Криму і агресії на Сході нашої держави. Отже, на тлі цієї агресії співпраця України і НАТО – абсолютно не другорядне, а стратегічне питання як для України, як для НАТО, так і для глобальної безпеки.

Ще раз підкреслю — воно виходить далеко за межі національного і регіонального характеру, бо безпрецедентне порушення Росією норм і принципів міжнародного права робить співробітництво України з НАТО виключно стратегічним питанням, ще раз підкреслю — як для України, так і для НАТО.

Адже навіть частина країн-членів НАТО, які нещодавно приєдналися до Альянсу, зараз опинилися в зоні ризику з точки зору агресивних російських замислів. У Москві є люди, яким дуже хотілося б перевірити НАТО на міцність та рішучість. Впевнений в тому, що ці спроби протестувати здатність НАТО захистити мир і стабільність як на локальному, на їхню думку, конфлікті в Україні, протестувати, як діє стаття 5 Вашингтонського договору, ці спроби авантюрні, провокаційні і надзвичайно небезпечні.

Україна наразі не є членом НАТО. На жаль, де-юре ми не союзники, але де-факто — ми значно більше, ніж просто партнери. І ефективна співпраця, яка зараз реалізується між Україною і НАТО має величезні перспективи.

Україна є найсхіднішим форпостом євроатлантичної цивілізації, який сьогодні боронить не лише суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави. На сьогоднішній день Україна воює за свободу і демократію і в регіоні, і в світі. Воює за право Українського народу обирати свій цивілізаційний шлях. Ми нікому не дозволимо з-за меж країни намагатися впливати на цей процес. Це виключно право українського народу і української влади і ми свій вибір в бік європейських цінностей, європейського цивілізаційного розвитку зробили під час Революції Гідності.

Не маю сумнівів, що реформований сектор безпеки України на основі стандартів НАТО стане вагомим чинником не лише національної безпеки нашої країни, але й запорукою зміцнення європейської безпеки та стабільності.

На сьогодні лише спільний безпековий простір і колективні гарантії здатні забезпечити державу від зовнішніх зазіхань і хворобливих реваншистсько-імперських амбіцій безвідповідальних міжнародних гравців. Про відсутність відповідальності свідчать не лише дії на українському театрі воєнних дій, а й участь Росії у військовому конфлікті в Сирії і інших регіонах.

На жаль, ми маємо протистояти таким амбіціям, які почалися у вигляді анексії Криму і зухвалої агресії з лютого 2014 року.

Сьогодні, під час закритої частини, ми продемонструємо переконливі, незаперечні докази участі російських регулярних частин в агресії проти України на Сході.

Трагічний розвиток подій, які забрали життя близько 8 тисяч українців — як цивільних, так і українських героїв, які захищають Україну, засвідчив, на жаль, нові реалії безпеки. І ці реалії полягають в тому, що Статут ООН більше не працює і система повоєнної безпеки, яка була побудована і ефективно діяла майже 70 років, зруйнована безвідповідальними діями російського агресора. Будапештський меморандум, який був підписаний у 94 році під час добровільного позбавлення України ядерної зброї, ні до чого нікого не зобов’язує, а рішення про політику позаблоковості, яке було оголошено попередньою владою, є просто злочинним. Злочинним по відношенню до безпеки, стратегічних інтересів нашої держави, коли були зруйновані збройні сили, віддано на милість окупантів цілі сектори оборони і безпеки нашої держави.

Цю жахливу помилку виправлено: одним з перших рішень новообраного Парламенту, вибори до якого відбулися після мого рішення про призначення дострокових парламентських виборів, так от першою характеристикою цієї коаліції і цього Парламенту було скасування статусу позаблоковості, при чому рішучою і великою кількістю голосів. Верховна Рада підтримала мою відповідну ініціативу.

Курс на євроатлантичну інтеграцію вже зараз закріплений в Стратегії національної безпеки, яка прийнята вами, шановні члени Ради національної безпеки і оборони, і у Воєнній доктрині, яку ми прийняли на минулому засіданні РНБО. Відповідні положення будуть міститися й в інших стратегічних документах, що наразі розробляються. Євроатлантичний вибір з перспективою членства в НАТО отримує, і це надзвичайно важливо, зростаючу підтримку в українському суспільстві. Я хочу нагадати, уявіть собі, що два роки тому курс на євроатлантичну інтеграцію підтримали, шановний пане Генеральний секретар, 16 відсотків українців. Рік тому ця цифра стрімко наближалася до 50 відсотків. Зараз кількість українців, які підтримують євроатлантичну інтеграцію, вже перевищує 60 відсотків. Це означає, що Український народ підтримує євроатлантичний вибір, і коли ми створимо всі умови через реформування країни для відповідності нашої країни критеріям членства в НАТО, мною буде прийнято рішення про проведення всенародного референдуму і таким чином буде зафіксовано волю Українського народу.

Дуже приємно, що питання браку підтримки з боку населення перестало бути перешкодою для перспективи членства.

Пам’ятаю, ще декілька років тому у світі набирали силу дискусії про перегляд ролі і значення НАТО. Сьогодні ці дискусії вже, на щастя, ніхто не згадує. Ніхто інший, як сама Росія своїми агресивними діями переконливо довела потрібність Альянсу, корисність цієї організації, необхідність її зміцнення і подальшого розширення. НАТО виявилась на сьогодні єдиною, альтернативи немає, міжурядовою організацією, яка миттєво зреагувала на загрозу регіональній і міжнародній безпеці. шановний пане Генеральний секретар, я дуже вдячний, що НАТО першим запропонувало допомогу Україні, і ми з вдячністю цю допомогу прийняли.

Зараз навіть прикро згадувати, якою була Українська армія трохи більше ніж рік тому. Сьогодні Українські Збройні Сили після реформи, після посилення, після набуття бойового досвіду є одними з найсильніших на континенті.

Наша найближча мета – завдяки співпраці з Альянсом зробити Українську армію ще більш ефективною та боєздатною. Адже загроза російського вторгнення, продовження агресії нікуди не зникає. Нажаль, ми вимушені з цим жити довгі роки. Ані для України, ані для європейських держав, особливо з колишнього соціалістичного табору, – ми не будемо мати спокійних років найближчим часом.

Тому швидке та ефективне посилення обороноздатності України сьогодні – це гарантії безпеки і для нашої держави, і для євроатлантичного простору – і сьогодні, і завтра.

По суті, підтримуючи Україну, НАТО укріплює свої позиції на східному кордоні. Інвестуючи в Україну, в її безпековий сектор, вони витрачають кошти не на допомогу іншим країнам, а інвестують в свій сектор безпеки. Дуже важливо, що громадяни країн-членів НАТО це добре розуміють.

На сьогодні завданням № 1 для України у взаємодії з НАТО є досягнення повної взаємосумісності національних Збройних Сил з силами Альянсу. Досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в ЄС та НАТО, є першочерговим завданням для Української влади, тим більше, що критерії для здобуття членства в Європейському Союзу і НАТО є абсолютно однаковими, на 99 відсотків співпадають.

Наголошую, що цю роботу вже розпочато, і в Україні інтенсивно реформується всі сектора, включно з сектором національної безпеки і оборони. Стандарти країн НАТО – для нас орієнтир цих перетворень.

Дуже важливо, що країни НАТО безпосередньо залучені до цього процесу. За усі роки партнерства ми не могли похвалитися таким рівнем взаємодії, довіри, спільної відповідальності та налаштованості на результат.

На минулорічному саміті в Уельсі країн-членів НАТО ми напрацювали пріоритетні напрямки нашої співпраці, і мені надзвичайно приємно, що вони реалізуються. Внаслідок їх реалізації, я можу констатувати, – Україна і НАТО ніколи не були так близькі, як сьогодні. У складні часи НАТО показало себе надійним партнером для України. Можливо, саме усвідомлення того, що нас підтримують всі країни — члени НАТО з усім своїм потенціалом та досвідом, надихає Україну на такі суттєві зрушення у забезпеченні обороноздатності.

Впевнений, що на наступному Саміті НАТО, який відбудеться у липні 2016 року у Варшаві, ми зможемо детально обговорити результати цих зрушень з керівниками держав-членів Альянсу в ході засідання Комісії Україна – НАТО на найвищому рівні. І визначити стратегію нашого зближення на найближчі роки.

Але ті документи, ті питання, які ми обговорюємо сьогодні, – це і питання створення стратегічної комунікації, питання, як протистояти агресивній російській пропаганді не лише в Україні, а в усіх країнах – членах НАТО, питання забезпечення і зростання ефективної співпраці в галузі військово-технічної, питання обміну, в тому числі, і розвідувальними даними з країнами – членами НАТО, інші питання стратегічної співпраці, які на взаємному рівні підвищать обороноздатність як України, так і НАТО, ми сьогодні обговоримо.

На цьому я хотів би завершити своє вступне слово та запросити до виступу пана Генерального секретаря.

Після цього пропоную перейти до більш предметного обговорення актуальних нині питань.



загрузка...

Читайте також

Коментарі