Столиця тоне в смітті — експерти

Столиця тоне в смітті — експерти

Днями жителі с. Проліски Бориспільського району та сусідніх населених пунктів вийшли на мітинг проти будівництва на території їхнього села сміттєпереробного заводу. Експерти «Публічного аудиту» вивчили сміттєву проблему Київщини комплексно й ґрунтовно. Результати аналізу вказують, що ринку переробки сміття як такого досі не існує. У нас зовсім не відпрацьований механізм поводження з відходами: в кращому випадку «абияк» відбувається сортування, у гіршому – його немає взагалі. Так, сортувальні станції відсутні, зате є звалища, тобто відкриті полігони, які в Європі взагалі заборонені. Приміром, на увесь Київ працює лише один завод «Енергія» та Полігон  твердих побутових відходів №5, які не в змозі осилити сьогоднішні обсяги, тому майже 3,5 млн куб. м сміття відвантажується на нелегальні звалища.

Так, полігон №5 захоронює в середньому 1,5 млн куб. м побутових відходів – 50 % усього столичного сміття, на «Енергії» знешкоджується близько 780 тис. куб. м (130 тис. тон) (20%). Тому  30 % відходів вивозиться на звалища Київщини та переробляються на сортувальних лініях комерційних компаній. Однією з ключових проблем є те, що сміттєвим компаніям не вигідно утилізовувати відходи, і тому вони їх відправляють часто прямо на звалища.

«Це їм елементарно дорого, бо за утилізацію однієї тони вони платять на третину більше (87 грн), ніж за поховання відходів на нелегальних звалищах (50 грн). Так витрати оператора на вивезення тони сміття зменшуються на 30%, а це його прямий заробіток, тим більше, що перед мешканцями сміттєва компанія за вивезене сміття не звітує», – зауважує спеціаліст «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Як скаржаться компанії-перевізники сміття, у тариф за збір не закладено навіть мінімальної рентабельності – тільки компенсацію витрат на вивіз сміття. Тим не менше, компанії, що скаржаться на роботу в «нуль», продовжують працювати. За 10 років нових гравців на сміттєвому ринку не з’явилося, наявні – не пішли. І це є доказом того, що сміттєвий бізнес все ж таки досить
рентабельний.

За словами аудитора, необхідно встановити жорсткий контроль за компаніями, що здійснюють вивезення сміття, обов’язково з залученням профільних громадських організацій, аби сміття потрапляло саме на сміттєспалювальні заводи, а не на нелегальні звалища.

Повернення заводу «Енергія» в комунальну власність, за твердженням спеціаліста, реалізувати в правовому полі вкрай складно. Врешті, це все одно не вирішить «сміттєві» проблеми міста, оскільки «Енергія» переробляє лише 20% від усіх обсягів. І для того щоб заробляти на смітті та паралельно вирішувати екологічні проблеми столиці, потрібно працювати над будівництвом нових заводів.

Крім того, міській владі потрібно працювати в напрямі залучення інвесторів до будівництва сміттєспалювальних заводів. «Можливий варіант співпраці такий. В якості Інвестора запрошується, приміром, французька компанія «Veolia Environnement» – один зі світових лідерів комунальної галузі. Реєструється спільне підприємство, в якому 51 % статутного капіталу належить  комунальному підприємству, а 49 % – європейській компанії. Частку міста в спільний проект можливо вкласти майном, зокрема землею, на якій буде побудовано завод. У результаті керуюча частка в управлінні компанією буде належати комунальному підприємству, а не приватній фірмі, і місто отримувати свої дивіденди», – стверджує Володимир Тарчинський.

Як переконаний фахівець, Київ зможе заробляти, продаючи вторинну сировину як мінімум 3 млрд грн. «Так працюють усі провідні країни Європи, заробляючи 50% на утилізації, і 50% на реалізації вторсировини. Наприклад, тонна очищеного сміття зі стовідсотковим вмістом пластику коштує на світовому ринку близько тисячі євро, а виробів із пластмаси в міських відходах близько 60 %. В Україні за тонну використаної тари можна отримати близько 5 тис. грн. Враховуючи, що її обсяги налічують тисячі тон, це є перспективним джерелом наповнення бюджету», – вважає він.

​Загалом, як резюмує спеціаліст «Публічного аудиту», в Україні на сьогодні накопичено близько 36 млрд тон відходів, що сягає більше половини об’єму Азовського моря. Утилізується лише 30 % промислових відходів та 4 % – побутових. Тонни сміття відвантажується на нелегальні звалища, облік яким не ведеться. Це все – кошти, які втрачає столичний бюджет, і йдеться про мільярди гривень.



загрузка...

Читайте також

Коментарі