Штрафи за браконьєрський лов риби виростуть в десятки разів

Штрафи за браконьєрський лов риби виростуть в десятки разів

Держрибагентство  пропонує збільшити штрафи за порушення в десятки разів.

Проблема  порушення правил рибальства в України потребує комплексного підходу.  В рамках процесу реформування галузі Держрибагентство пропонує  втілити ряд заходів  із  посилення відповідальності за порушення правил, в тому числі кримінальної, і підвищення суми штрафів.   

 — Мінімальні штрафи є однією з причин того,  чому   і  рибалки-промисловики,  і рибалки-любителі, і підприємці, що здійснюють днопоглиблювальні роботи, систематично порушують законодавство. Експерти галузі стверджують, що  тільки за перше півріччя 2015 року  суто через браконьєрство Україна втратила  близько 50 млн грн  – заявив Голова Держрибагентства Ярема  Ковалів.

У Держрибагентстві зазначають, що порушення правил рибальства  сьогодні здебільшого регулюється КУпАП, кримінальна відповідальність передбачена виключно за грубі порушення. Це також є  проблемним аспектом  чинного законодавства, оскільки   у Законі відсутні чітко визначені критерії «грубих порушень», що  дозволяє  майже всі діяння кваліфікувати як адміністративні правопорушення.

 Для вирішення існуючих проблем Держрибагентство  підготувало проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду»  (зміни до ККУ – ст. 249,  КУпАП – ст. 85, ст. 85 (1), ст. 86-1, ст. 87, ст. 88 (3), ст. 90, ст. 91-2 та уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

1

Законопроектом агентство  має намір посилити  відповідальність за порушення правил рибальства, вимог охорони середовища їх перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, а також  забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних та гідромеліоративних робіт.

 — Якщо підприємство чи рибалка  переступили межу закону, то на них чекатиме дуже серйозний штраф, сплативши його раз-другий – бажання порушувати  більше не виникатиме. Разом з тим Держрибагентство максимально дерегулює галузь, створює умови, в яких можна чесно і прозоро займатися  промисловим ловом риби. Хочеш заробляти на цьому гроші – держава йде тобі назустріч. Але, будь ласкавий,  роби це в рамках закону! — прокоментував  Ярема Ковалів.

Зокрема, запропоновано ввести кримінальну відповідальність за частину грубих порушень, які були здійснені особливо небезпечним шляхом (електролов, промисел із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових та отруйних речовин). Крім того, до ст. 249 додається п.3 та п.4. Відповідно до них, ті рибалки, які перебуватимуть на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову отримають покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років. На рибалок, які здійснюватимуть вилов риби з використанням електровудки, вогнепальної зброї, вибухових чи отруйних речовин буде накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Держрибагетство пропонує збільшити суми штрафів за правопорушення в десятки разів. За незаконне зайняття рибним промислом сума підвищується з 100-200 неоподаткованих мінімумів (1700-3400 грн) до 2 тис. – 5 тис. (34 тис. – 85 тис. грн). За діяння, що спричинили тяжкі наслідки – від 3400-6800 грн збільшується до 119 000-255 000 грн. Крім того, надається чітке роз’яснення поняття тяжких наслідків як таких, що у 500 і більше разів перевищують неподатковий мінімум доходів громадян, тобто 8500 грн і більше.

В проекті змін до КУпАП також суттєво підвищується відповідальність за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, в тому числі і для посадових осіб. За порушення правил рибальства (ст. 85, ч. 1) штраф збільшується з 34-170 грн. до 680-2550 грн. для громадян та з 170-510 грн до 3400-5100 грн для посадових осіб. В ч. 5 даної статті вводиться поняття повторного грубого порушення, за яке передбачено штраф від 400 до 750 неоподаткованих мінімумів (6800 – 12 750 грн) з конфіскацією засобів вчинення правопорушення. Для посадовців штраф є у 2 рази вищим: 13 600 – 25 500 грн.

Окремо законом передбачено покарання за здійснення днопоглиблювальних робіт без дозволу. До цієї категорії підпадають особи, що: без проведення експертизи виконують будівельні роботи, видобувають пісок чи гравій, прокладають кабелі, трубопроводи та інші комунікації, що впливають або можуть вплинути на стан рибного господарства. Сума штрафу за ст. 87 складає від 8330 до 16 830 грн.

Окремо виділяються порушення щодо вилову осетрових видів риб як національного надбання України. Нововведенням є відповідальність за незаконне ввезення, вивезення, зберігання з метою збуту та торгівлю осетрових. Такий вид порушення тепер тягне за собою штраф від 700 до 1300 неоподаткованих мінімумів (11 900 – 22 100 грн.). За повторне порушення, вчинене протягом року штраф збільшується вдвічі – 1600-2500 неоподаткованих мінімумів, що складає 27 200 – 42 500 грн.

Як рибалкам-промисловикам, так і рибалкам-любителям, що перевищують ліміт на використання природних ресурсів, відтепер доведеться також платити більше, згідно зі      ст. 91-2: від 153 до 510 грн, раніше сума штрафу складала 51 – 306 грн.



загрузка...

Читайте також

Коментарі