У Департаменті містобудування та архітектури обговорили тему облаштування території на бульварі Тараса Шевченка, на якій був розташований пам’ятник Леніну. Це перший захід серії обговорень щодо подальшої долі та переосмислення цієї території.

Про це повідомила прес-служба Департаменту містобудування та архітектури.

За словами в.о. заступника директора Департаменту містобудування та архітектури Анни Бондар, поки немає чіткого поняття, якою має бути територія, де розташовувався пам’ятник Леніну. Однак зрозуміло, що вирішуватися це питання має за активної участі громади.

«Колишній пам’ятник Леніну стоїть на початку бульвару, який є пам’яткою природи і потребує серйозних заходів з благоустрою. Навіть навігаційний стенд тут потрібно оновити. Територія бульвару, зокрема навколо місця пам’ятника сьогодні не дуже приваблива і потребує певного переосмислення», — зазначила Анна Бондар.

Вона також додала, що не можна спрогнозувати результати обговорення. Можливо, буде проводитись конкурс – локальний, український чи міжнародний. Це вирішуватиме громада. Однак досвід роботи над міжнародним конкурсом «Територія Гідності», якому передувала низка обговорень та зустрічей з громадою показали, що єдиний вірний шлях – працювати разом.

 «Багато хто думає, що коли прийде до Департаменту, йому на голову «надягнуть» якесь рішення, скажуть: буде так і не інакше. Запевняю, цього не буде. У нас вже є досвід роботи з подібними питаннями. Завдяки активній участі та допомозі громадськості ми отримали фантастичні результати конкурсу «Територія Гідності». Тому я всіх запрошую до участі в обговореннях щодо переосмислення та розвитку території бульвару Шевченка», — зазначила Анна Бондар.

У свою чергу Наталія Кондель-Пермінова — канд. архітектури, зав. відділом архітектури та дизайну Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, Голова Ради громадських експертів конкурсу «Територія Гідності» підкреслила особливість місця на бульварі Шевченка, де був пам’ятник Леніна й розповіла, що його призначення формувалося роками.

 «До середини 19 століття це місце являло собою транспортний шлях, тут же цілком природно виникли торговельні функції, на перетині шляхів з’явився ринок. Пізніше до цієї території була спроба додати декілька інших функцій, наприклад,  встановити пам’ятник Богдану Хмельницькому. Проте «дух місця» не прийняв, ані цей пам’ятник, ані капличку на честь казанської ікони Божої Матері, яку пропонували встановити у 1987 році» — зазначила Наталія Кондель-Пермінова.

Вона також зазначила, що зараз кияни опинилися в цікавій і безпрецедентній ситуації, адже можуть приймати участь у важливих для міста рішеннях.

«Майже сто років наші батьки та діди були позбавлені найголовнішої ролі – участі у прийнятті рішень. У 1946 році, в знесилені та знекровлені післявоєнні роки, за вказівкою комуністичної партії було встановлено дуже вартісний пам’ятник ідеологічного напрямку. І хоча фахівці виконали роботу на високому художньому рівні, а пам’ятник простояв більше 70 років, наказ було «спущено згори». Сьогодні багато митців пропонують свої творчі доробки, кожен воліє побачити свою роботу втілену в життя, але у нас докорінно інша ситуація. Немає такої особи, яка скаже що ставити, нікому не даючи права голосу. Для нас – це серйозний виклик, тому я пропоную разом обмірковувати, як саме має бути облаштована ця територія. А фахівці вже якісно втілять наші напрацювання», — зазначила Наталія Кондель-Пермінова.

Блискучий екскурс в історію місця в рамках заходу зробив Михайло Кальницький, історик, член колегії Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), член Ради громадських експертів конкурсу «Територія Гідності». Розповідаючи про містобудівну роль та історію бульвару Шевченка, він зазначив, що це місце завжди було в центрі уваги міської влади. Облаштовуючи цю територію ще в дореволюційні часи, міська влада орієнтувалася на інтереси громади.  Таку традицію історик запропонував підтримувати й надалі.

Зазначимо, що у Департаменті містобудування та архітектури продовжаться «вівторки» з громадськістю. Ми проводимо серію громадських обговорень, консультацій та відкритих публічних заходів з експертами та фахівцями з містобудування, архітектури, охорони культурної спадщини, істориками та спеціалістами з політики національної пам’яті, громадськими організаціями для переосмислення даної території.

Протягом подальших зустрічей будуть розглянуті такі питання:

15.09 – Ленін в Києві, ленінопад – процеси та наслідки – Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

22.09 – Ринки у Києві – історія та сучасність, Бессарабський ринок – світовий досвід – Комерціалізація громадського простору.

29.09 – Пропозиції з транспортної схеми центральної частини міста – Мобільність та безбар’єрність у центральній частині міста.



загрузка...

Читайте також

Коментарі