Війни розширюють горизонти — журналіст

Війни розширюють горизонти — журналіст

Так починається короткометражний фільм «Площа Україна», знятий за мотивами віршів поета, дисидента і журналіста Ігоря Померанцева. Подивитися стрічку в ефірі телеканалу UΛ:Перший можна буде у вівторок, 8 вересня о 20:00.

Одразу після – о 20:05 покажемо спецпроект «Ігор Померанцев. Площа Україна», у якому Ігор Якович відповідатиме на запитання журналістики журналу «Новое время» Ольги Духніч, — передає прес-служба: UΛ:Першого.

«Мне кажется, что я магнит, что я притягиваю мины.

Разрыв! И лейтенант хрипит. И значит, смерть проходит мимо…»

Цей фрагмент із вірша київського поета Ігор Померанцев пригадав, коли говорив про війну на Сході України. «Я згадую вірші про лейтенанта, який хрипить безсмертним хрипом, і думаю, що хрипить він по-українськи. А значить – я на боці цього лейтенанта».

Померанцев каже, що часто думав: Бог милував його від великої війни. І йому здавалося, що належить він до покоління щасливчиків, які, звісно, знали локальні війни, як-от війну в Югославії чи репресії у 70-ті роки ХХ століття проти української інтелігенції, але то було інше: «Там теж була присутня крапля страху, але це був твій вибір. Ця ж рана – я говорю про війну на Сході України – пройшла по живому. Ця війна не залишає вибору, принаймні для молодих людей».

Ігор Померанцев розповідає, що цей військовий конфлікт допомагає ідентифікувати себе національно, поетично, душевно й релігійно, а поетові ще й допомагає знайти себе слові. Та чи справді війна розширює горизонти? «Серед гіпотез існує та, що ця війна допомагає українцям усвідомлювати себе українцями. Видно, так воно і є, але у мене не повертається язик так говорити, бо ціна зависока. Війни розширюють горизонти – це іронічна фраза. Це метафора, а взагалі-то сенс війни – це вбивство. Та й узагалі я подумав, що культура іноді гріє собі груди й руки над кров’ю, що парує»…



загрузка...

Читайте також

Коментарі