Як громадськість може контролювати публічні фінанси

Як громадськість може контролювати публічні фінанси

Спеціалісти ГО «Публічний аудит» підготували проект закону, який гарантує абсолютний фінансовий контроль громадськості за державними коштами та майном.

Про це розповідає керівник громадської організації Максим Гольдарб.

«У країні назріла гостра необхідність запровадження незалежного, недержавного, громадського, цивільного контролю за публічними фінансами на законодавчому рівні; з обов’язковим для влади впровадженням і виконанням пропозицій суспільства. Цю проблему й покликаний вирішити підготовлений спеціалістами “Публічного аудиту” законопроект “Про громадський фінансовий контроль», – стверджує Максим Гольдарб.

Під такий фінансовий контроль мають потрапити розпорядники коштів державного і місцевих бюджетів, Національний банк України, державні банки, державні цільові фонди, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування. Усі установи, організації та підприємства, що утримуються на державних кошт також стануть відкритими для громадської інспекції. Крім того, серед об’єктів аудиту – всі об’єкти, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 %, та їхні дочірні підприємства.

Закон надасть право представникам громадськості здійснювати аудит діяльності розпорядників публічних коштів. До такого аудиту допускатимуться як громадські об’єднання, представники яких мають відповідне свідоцтво (сертифікат) на провадження аудиторської діяльності, так і окремі громадяни – за умови, якщо вони мають економічну або юридичну освіту та як мінімум трирічний досвід роботи. При цьому до таких перевірок зможуть, за необхідності, залучати експертів, консультантів та аудиторів.

«Ми хочемо, щоб громадськість мала повну можливість фіксації того, куди й на що спрямовуються державні кошти. Тільки тоді надаватиметься справді незалежна об’єктивна оцінка: чи своєчасно та точно відбувається фінансове планування; наскільки обґрунтовані й реальні складові закладаються у фінансові плани та звіти; як відображено всі надходження коштів та чи компетентно в цілому здійснюється увесь фінансовий облік», – вказує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

За його словами, громадські аудитори фокусуватимуться на тому, що часто залишається поза увагою їхніх іноземних колег: можливих завищеннях цін при покупці товарів, робіт чи послуг; проведенні торгів, коли розробка проекту документації конкурсних торгів відбувається заздалегідь під конкретного учасника тощо. Вони працюватимуть не лише зі статистичними даними, які надасть замовник, а й отримають право на вивчення розрахунково-касових документів; фінансової та бюджетної звітності; договорів, укладених розпорядником публічних ресурсів. «Загалом аналізуватимуть абсолютно всі корупційні фактори, присутні під час розпоряджання публічними коштами», – вказує він.

Разом з тим, громадські фахівці зможуть проводити інвентаризацію, перевірку та обстеження майна за участю матеріально відповідальних осіб об’єкта аудиторської перевірки.

Про свій намір вони мають повідомити відповідний орган (об’єкт аудиту) не пізніше, ніж за 10 днів. З висновками роботи вони будуть зобов’язані ознайомити його керівництво протягом п’яти робочих днів після завершення аудиторського аналізу, і протягом семи днів його результати повинні бути оприлюдненні на офіційних веб-сайтах і незалежних аудиторів, і розпорядника публічними фінансами.

«Якщо керівництво об’єкта аудиту буде незгодне з висновками громадських фахівців, у нього є п’ять робочих днів, аби офіційно спростувати інформацію за результатом громадської перевірки», – зазначає Тарас Галайда.

«У проекті ми також передбачили, що посадовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної форми власності забороняється прямо чи опосередковано створювати суб’єкти громадського фінансового контролю та брати участь у їх діяльності. Це важливо, адже державні “дбайливці” можуть піти на будь-які хитрощі, аби не допустити незалежних спеціалістів до громадського фінансового контролю», – акцентує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Він резюмує, що в теперішніх українських реаліях, коли постійно повідомляється про зловживання та недоброчесність роботи органів влади й держоб’єктів, розкрадання майна, громадський фінансовий контроль вкрай необхідний. Його потреба посилюється й тому, що на сьогодні Україна отримує чимало міжнародних позик, які нарощують її кредитні зобов’язання. Якщо ці займи витрачатимуться не за призначенням, країна не отримає й мінімальної фінансової стабільності, натомість ще більше зав’язне в борговій ямі.



загрузка...

Читайте також

Коментарі