Під гаслами боротьби з олігархами іде банальний переділ активів — експерти

Під гаслами боротьби з олігархами іде банальний переділ активів — експерти

2 вересня 2015 року на базі прес-центру інформаційного агентства “ЛігаБізнесІнформ”      (м. Київ) відбувся круглий стіл, присвячений питанням нового монополізму чи демонополізації України. Організаторами заходу був Інституту глобальних стратегій та Аналітичний центр “Політика”.

Експерти впевнені, Україні дійсно потрібна справжня, не фальшива і не медійна деолігархізація. Як створення більш конкурентних ринків, захисту прав власності, відокремлення влади і бізнесу. Але не політики від бізнесу. Бізнес завжди впливав, впливає і буде впливати на політику. Але в той же час не повинен прямо впливати на державну владу.

«Процеси, які ідуть зараз в Україні, не є унікальними. Відносини влади і крупного бізнесу — важливе питання для суспільного договору. І при зміні влади, зміні Конституції, зміні економічної моделі ці відносини неминуче переглядаються. І тому є приклади як позитивні, так і негативні.

Реальна деолігархізація — це якраз усунення олігархів від контролю над державними підприємствами, від контролю над політичними процесами, але створення можливостей для ведення цивілізованого бізнесу, нових робочих місць і бази оподаткування.
Якщо реприватизація — то прозоро і дорого як Криворіжсталь». — народний депутат України Ігор Попов.

Деолігархізація – має означати зменшення прямого впливу великого бізнесу на владу і збільшення ролі великого бізнесу в економічній моделі і структурі економіки України. Одним словом, олігархи мають стати капітанами українського бізнесу, капітанами промисловості. Великий бізнес – гарант промислового суверенітету України, союзник громадянського суспільства. І ключовий чинник нової індустріалізації та економічного зростання.

Експерт Вадим Карасьов — директор Інституту глобальних стратегій наголосив що:

«Варто за процесами деолігархізації не отримати процес неоолігархізації. Щоб не було так, що замість олігархів вугля і сталі, ми отримали олігархів яєць і курей. Олігархічна модель економіки та політики вичерпує себе, і питання ось в чому — або ще ось така неополігархічна модель може протриматися, або олігархи мають стати капітанами промисловості, капітанами бізнесу. Значно зменшивши при цьому свій вплив на владу. Не на суспільство, не на політику, ні на економіку, а саме на владу. Головне, щоб в процесі деолігархізації, ми не втратили нашу крупну українську промисловість, індустріальну платформу.

Що ми бачимо сьогодні. Ми бачимо, що ситуація коливається. Ті нові еліти, які отримали владу та власність, хочуть стати новими олігархами за рахунок реприватизації, «разкуркуливания» інших олігархів. Крок має бути іншим — олігархічна модель вичерпала себе, але не нова олігархія, а демократична, прозора, правова економіка, в якій захищені активи. Потрібно думати про те, як створити ринок ефективним, з елементами конкурентності. Зрозуміло, що чистих ринків не буває, але ринки конструюються, моделюються.

Боротьба з олігархами не повинна перетворитися на боротьбу з промисловістю. Україна має шанс вижити тільки як індустріальна країна.

Зрозуміло, що промислові активи падають в ціні,  сюди прийшли інтернаціональні олігархи. З одного боку це добре, бо вони принесуть управлінський досвід, менеджмент, інвестиції. Але є й негативні сторони. І їх достатньо багато.

Деолігархізація має бути не деіндустріалізацією, а реіндустріалізацією. І головне — ми не маємо права допустити деіндустріалізації суспільства.

Також потрібно робити більш прозорі політичні ринки. Наприклад, змінити трикутник – великий бізнес, влада і суспільство. Зробити так, щоб великий бізнес був союзником суспільства. Необхідно створити новий суспільний договір між крупним бізнесом і суспільством. Податки в обмін на захист власності.

Для того, щоб не було проблем в олігархів, в мене порада для них одна — стати капітанами бізнесу і якомога менше впливати на владу. На політику впливайте, великий бізнес впливає на політику, але не на владу».

На круглому столі, експерти обговорили, кому в Україні дійсно потрібна справжня деолігархізація як предмет створення більш конкурентних ринків, захисту прав власності, відокремлення влади і бізнесу.

Віталій Бала — директор «Агентства моделювання ситуацій» щодо деолігархізації висловився:

«Все це дуже пов’язано з корупцією. До тих пір, поки буде присутня корупція —  нічого не зміниться. Ми говорили про так звану якість олігархів, а потрібно ще й поговорити про якість політиків. Бо всі наші політики, так чи інакше, хочуть стати олігархами».

Також експерти спрогнозували появу “Суспільного договору”, в основу якого лягли: встановлення правил у відносинах бізнесу, влади та суспільства на базі гарантованого права на “власність” в обмін на сплату податків та соціальну відповідальність бізнесу.

В своїй більшості, учасники прийшли до висновку, що під гаслами боротьби з олігархами іде банальний переділ активів, неолігархізація та деградація промислового потенціалу країни.

В обговоренні взяло участь близько 15 представників установ та організацій аналітичного та політичного спрямування, економісти, політологи, журналісти та депутати.

Запрошені експерти:

Вадим Карасьов — директор Інституту глобальних стратегій.

Ігор Попов  – народний депутат України.

Олег Устенко – виконавчий директор фонда Блейзера.

Володимир Цибулько – політичний експерт, політолог.

Віталій Бала — директор «Агентства моделювання ситуацій».

Андрій Блінов – керівник проекту «Успішна країна», економіст, публіцист.

Андрій Новак – голова комітету економістів України.

Ярослав Жаліло – Провідний науовий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Олександр Охріменко – Президент українського аналітичного центру.

Суздальцев Андрій – заступник декана факультету світової економіки та світової політики російської Вищої школи економіки (ВШЕ) – SKYPE.

Павел Боболович – польський журналіст, директор Інституту суспільних комунікацій.

Дмитро Левсь – директ центру суспільних досліджень «Український меридіан».

Давидюк Микола – директор Аналітичного центру «Політика».

Петро Журавель – аналітик, директор аналітичного центру «Бісмарк».

Шаріпов Руслан – директор Центру вивчення реформ.



загрузка...

Читайте також

Коментарі