На наше прохання відгукнувся керівник Обухівської районної організації Радикальної партії України, очевидець вчорашніх подій під ВР Ігор Сухіх.  Він розповів про перебіг ситуації, позицію партії і власну оцінку трагедії.

***

10728660_10202916974790043_1418768495_n

Що привело тебе до Верховної Ради, проти чого протестував ти особисто?

Минулого тижня лідер Радикальної партії Олег Ляшко закликав нас прийти до стін Верховної ради на мітинг проти введення особливого статусу для Донбасу. Звичайно, я не міг проігнорувати, довелось відкласти всі свої справи і приєднатись до однопартійців.

Час іде, кращі сини України гинуть і ситуацію на сході держави давно потрібно вирішувати, але ж не таким методом.  Вносити в головний документ України зміни, які нам диктують мінські угоди – не правильно. Проведіть на всій  території держави референдум, спитайте у народу України що робити, адже 5 статтю Конституції ніхто не відміняв. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, а тим паче представникам Франції, Росії, Німеччини чи США.

Це і є моя позиція.

Два слова про початок протестів, як то було.

Початок нагадав байку про лебідя рака та щуку – у Свободи був свій мітинг зі сценою, у РПЛ – свій, були серед мітингуючих представники УКРОПу, а також  свою пересувну сцену організували представники асоціації власників зброї. Одні інших перекрикували, що призвело до сутичок ще перед початком мітингу – представники «свободівського» мітингу облили якоюсь огидною сумішшю мого колегу з Борисполя. Потім, організатори між собою домовились про те, що говоритимуть по черзі..

Хто розпочав і з чого почалися заворушення?

Заворушення почались одразу після того, як оголосили результати голосування – 265 голосів – ЗА. Ну а далі все відбувалось швидко – хтось дав команду штурмувати ВР – народ і пішов. Звичайно, кордон міліції не дав цього зробити і почались локальні сутички між міліцією і протестувальниками.

Якими були дії правоохоронців і, відповідно, протестуючих?

Правоохоронці відразу посилили свої позиції, вистроївши декілька шеренг, не пускаючи активістів до Верховної ради, в хід пішли резинові кийки. У відповідь полетіли пляшки, каміння. Далі – як по сценарію – димові шашки, сльозогінний газ, полетіли світлошумові гранати, або петарди, як з одного так і з іншого боку. В принципі, це все на видно на відео, якого в інтернеті вже дуже багато.

Що, крім рук, за твоїм спостереженням, задіяли обидві сторони?

Як я вже казав – правоохоронці використовували резинові кийки,  потім в хід пішли спецзасоби. Протестувальники використовували підручні засоби – палиці, вудочки, каміння. Були також хлопці з бітами. З обох боків летіли димові шашки і петарди.

ЗМІ повідомляють про кілька вибухів. Наскільки це правда?

Це правда. В якийсь момент вибухи почали лунати все частіше,  все було в диму і щось недалеко дуже голосно розірвалось. Я на якусь мить навіть втратив відчуття реальності – не міг збагнути що то було і де я знаходжусь. Можливо то і була та сама граната, яка забрала життя молодого хлопця.

Що ти думаеш про версію з самовибухом, власне, хто охороняе Раду з бойовими гранатами?

Про те, що є багато постраждалих було відомо – безліч «швидких» почало їздити по Грушевського, також багатьох поранених вивозили прямо в багажниках поліцейських «пріусів». Про бойову гранату я дізнався вже пізніше. В мене виникла версія, що цілком можливо, хтось з правоохоронців тримав гранату в руці і міг впустити її, опинившись в такому ж стані як і я, але то лише версія. Вже багато часу пройшло – ми досі не бачили осколків. Можливо то взагалі був якийсь саморобний пристрій. Також мої однопартійці помітили двох молодих хлопців на роликових ковзанах, які швидко в’їхали в натовп, і тут же втікли звідти, швидко поїхали в бік Арсенальної, щось викинули в смітник біля фонтану і зникли.

Про тих, хто охороняє Раду – на першій лінії до протестувальників стояли зовсім юні хлопці.

Прямо як під час Майдану на Грушевського. Дорослі, здоровенні мужики стояли зі сторони Шовковичної, де взагалі нічого не відбувалось.  Хто додумався ставити молодих «срочників», знаючи про можливі провокації  –  тому потрібно цвях в голову вколотить.

Твоя версія того, що сталося.

Моя версія – це повністю спланований теракт. Хто за цим стоїть – важко сказати. Аваков каже що затримали того, хто кинув гранату і це представник Свободи. За 5 хвилин знайшов «гранатометника», а за півтора роки не може знайти вбивць Небесної сотні. Я не вірю в це. Так, Свободівці найактивніше лупцювали нацгвардійців, але хто кинув гранату і за чиєю вказівкою – не знаю. До речі, як тільки почали лунати вибухи – асоціація власників зброї десь зникла.

Наскільки обгрунтовано говорити про колективну відповідальність, партійну? В тому числі юридичну.

Якщо дійсно, затриманий Свободівець є вбивцею за власним переконанням то відповідальність за його дії лежить на ньому. Якщо то було зроблено за чиєюсь вказівкою, або його плани були хоча б  відомі партійним лідерам – відповідальність несе вся партія і керівництво в першу чергу! Але повторюся, потрібно довести, що то був саме він. «Назначити» винуватця простіше за все.

Щодо юридичної відповідальності – не в цій країні. Компартія, Опоблок, ПР та інші – досі не під забороною.

На що заслуговують призвідці і прямі учасники трагедії, якщо їх вина буде доведена?

Звичайно – судити по всій строгості. Вбивця молодого пацана, що служить в армії повинен бути покараним! Можливо, я мав би іншу точку зору, якби загинув «беркутівець» з Грушевського, але зараз – так.

На твою думку протести – данина політичній кон’юнктурі (місцеві вибори, піар) чи нагальна політична проблема?

Ситуація, через яку проводився сьогоднішній мітинг,  це дійсно проблема загальнодержавного рівня, яку потрібно вирішувати. Спосіб, який обрав Президент – багато кого обурює. Звичайно – будь-яка акція, що проводиться під партійними прапорами – піар-акція. Якби я був в якості організатора чогось подібного – використовував би національну, а не партійну символіку. Але я не думаю, що таке можливо – там де три сцени – там три організатори і якщо дивитись на то все з боку піару – то було б нелогічно стояти з прапорами України поруч з прапорами тієї ж Свободи чи УКРОПу. Взагалі я не пам’ятаю політичних прапорів, логотипів та брендування до 2004 року. Правильно говорять ті, хто пропонує заборонити політичну рекламу.

джерело: Хроніки міста



загрузка...

Читайте також

Коментарі