Мораторій на промисловий вилов риби – смерть рибної галузі?

Мораторій на промисловий вилов риби – смерть рибної галузі?

Рибна галузь України потребує комплексного реформування, так як регуляція промислового лову на сьогодні є проблемним питанням – до такого висновку дійшли учасники круглого столу «Дерегуляція проти корупції», який пройшов в Одесі. Організатором заходу виступило громадське об’єднання Agro.Reforms.UA.

В ході круглого столу рибалки Одеської області виразили занепокоєння та обурення законопроектом про мораторій на промисловий вилов риби. Вони вважають, що така ініціатива загубить і без того проблемну галузь.

Нагадаємо, що Проект Закону №2454-а «Про введення заборони (мораторію) на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України» передбачає з 2016 року введення заборони на здійснення промислового рибальства на водних об’єктах басейну Дніпра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця за межами спеціальних промислових зон в акваторіях водосховищ Дніпровського каскаду, які не можуть перевищувати 40% акваторії водного об’єкту та мають бути розташовані не ближче 200 метрів від урізу води. Крім того, в законопроекті не вказані критерії розрахунку спеціальних промислових зон. А профільний галузевий орган з цього питання – Державне агентство рибного господарства — не було залучено до розробки документу.

За попередніми офіційними підрахунками, наразі у рибній галузі працює близько 30 тис. людей, а заборона рибного промислу призведе до масового звільнення. Не виключно, що частина з них почне займатись браконьєрством та працювати в тіні.

Як зазначив Голова Agro.Reforms.UA Олег Проценко: «Законодавчі зміни, в першу чергу, мають бути спрямовані на забезпечення існуючих потужностей рибопереробки постійною сировиною і надавати можливість розвиватись малому та середньому бізнесу, захищати вітчизняного виробника та створювати робочі місця».

Крім того, Законопроектом передбачено передачу функцій контролю екоінспекції. Однак передача функцій із контролю Держеконіспекції суперечить базовим принципам Угоди про Асоціацію з ЄС, і не дозволить гармонізувати національні акти з міжнародними, наприклад, acquis communautaire. Скажімо в ЄС функції охорони водних біоресурсів та регулювання господарської діяльності виконують одні і ті самі органи, незалежні від екоінспекції, — Європейська агенція з контролю за рибальством,  аналогом якої в Україні є Держрибагентство та Європейська агенція з довкілля. До того ж, практика мораторію в ЄС відсутня.

Історія України демонструє як заборони дуже часто ставали початком нових корупційних схем. Тому, Держрибагентство запропонувало в рамках нової Концепції реформування рибної галузі комплексний підхід, де передбачено введення чіткого розмежування зон промислового та любительського рибальства, скасування ліцензування та видачі квот, запровадження логічного принципу розподілу часток та моніторингу вилову і сертифікату походження риби. А зони для промислового вилову в Європі визначається не універсальним законом, а окремо по кожній водоймі, проводячи відповідні дослідження – вимірюють ізобати глибин тощо.

Тому, тільки комплекс заходів дозволить врахувати інтереси держави, підприємців, рибалок-любителів, рибалок-спортсменів, і, що є ключовим, виведе ринок з тіні, адже, за даними Держрибагентства, 60-80% вилову риби є в тіні і держава не отримує з цього ні копійки. До тогож, неможливо накласти заборону на природний ресурс, кожна складова якої є унікальною та потребує індивідуальної оцінки.



загрузка...

Читайте також

Коментарі