Заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський обґрунтовує, чому продукція хімічної, металургічної, енергетичної галузей українського виробництва не затребувана на європейських ринках. Разом з тим він називає сфери, в яких помітне певне експортне пожвавлення. 

«За останні два роки Україна девальвувала національну грошову одиницю на 280 %. Було б логічно, якби на тлі цього зросли експортні потужності нашої країни, адже товари в доларову еквіваленті тепер значно дешевші. Проте, якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення. Так, продукція основних галузей українського виробництва – хімічної, металургічної, енергетичної – є застарілою та неактуальною на західних ринках. Загалом це закономірно, адже за відсутності інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси та науково-дослідну діяльністі навіть при такій величезній девальвації прогресу не буде. Тому експортний потенціал, якщо й нарощується, то за рахунок групи продуктів харчування та сировини», – вказує Андрій Вігірінський.

Він зауважує, що минулого тижня світову економічну спільноту, а особливо США, сколихнула інформація з Китаю про девальвацію їх національної валюти на мізерні, з точки зору українця, 1,6 %. Основна причина панічних настроїв – нарощення експортної потужності КНР за рахунок знецінення юаня, адже тепер її товари стають дешевшими в доларах, а отже, більш конкурентноздатними.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив відомості щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. «Оскільки загальний обсяг експорту зменшився (з $ 27,9 млрд на 2013 рік, до $ 15,4 млрд у 2015 році), виводячи динаміку, аудитори порівнювали частки в структурі експорту тієї чи іншої товарної групи. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту на 7,6 % підвищилася частина продуктів рослинного походження, з них зернових культур – на 6,7 %; на 2,6% – жирів та олій тваринного походження; деревини і виробів з неї – на 1,2 %.

Натомість зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6 %», – зазначає фахівець.

За його аналізом, зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди. Динаміка ж експорту демонструє, що ринки країн ЄС, які вже сьогодні є відносно відкритими для України, а повністю такими стануть з наступного року, в основному зацікавлені в Україні як у виробнику сільськогосподарської продукції.

Як зауважує аудитор, тенденція до попиту на вітчизняну сільгосппродукцію з боку європейських ринків ЄС на сьогодні ні для кого не є секретом, а тому ця галузь потребує уваги держави й посилення експортних можливостей.

«За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. З наступного року ще й скасується пільговий податковий період. Тобто, ефективна державна підтримка аграріїв як така відсутня, а заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток їхньої діяльності», – резюмує Андрій Вігірінський.

 



загрузка...

Читайте також

Коментарі