Політичні партії у переважній більшості країн Європи та США фінансуються з таких джерел, як вступні й членські внески, підприємницька діяльність партії (якщо таке дозволено законодавством), державне фінансування (якщо передбачено законодавством), пожертви, приватне фінансування. Діяльність як парламентських, так і великих позапарламентських партій, пов’язана з виборами, участю в акціях, зустрічах у регіонах.

Про ситуації за кордоном розповіли експерти ОПОРи.

Історично першими джерелами самофінансування політичних партій були членські внески та підприємницька діяльність. Вперше державне фінансування політичних партій запрацювало у  ФРН, і вже потім у 60-х роках воно було введене у Франції, Австрії, Швеції, Фінляндії, Данії й у 70-х роках – в Італії, Норвегії.

У деяких країнах політичні партії можуть отримати фінансову допомогу від держави, отримавши субсидії для партійної преси (Швеція), дослідницьких інститутів, що створюються партіями (Нідерланди), молодіжних партійних організацій (Австрія, Нідерланди, ФРН, Швеція).

Одна з найстаріших парламентських демократій – Велика Британія – окрім найчисельніших та правлячих консерваторів і лейбористів,  має й інші політичні партії.  Так, відповідно до даних Виборчої комісії, у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії станом на початок 2015 року зареєстровано 422 політичні партії.  Серед потужних можна виділити Плайд Кімру, Шотландську партію зелених та інші. Фінансування політичних партій відбувається шляхом членських внесків, пожертв або державного фінансування (тільки на адміністративні витрати). Варто зауважити, що у Великій Британії багато партій, які пропагують самостійність Уельсу, Шотландії та Ірландії.

Пожертви від 5 тисяч фунтів до національних партій мають бути задекларовані, для місцевих партій ця межа становить тисячу фунтів.  Партія Уельсу (Плайд Кімру), яка виступає за незалежність Уельсу у складі Європейського союзу, фінансується за рахунок пожертв та членських внесків. До речі, сайт партії, як і сайт Виборчої комісії, можна читати кімрською мовою (уельською). Робота партії переважно полягає в участі у виборах, підтримці своїх депутатів на всіх рівнях. Партія Зелених Шотландії окрім членських внесків отримує фінансування  завдяки продажу різного брендового краму у  своєму онлайн-магазині.

Партія Зелених у Британії єдина велика політична партія, яка отримує більшість фінансування через членські внески, що покриває її витрати. Державне фінансування у розмірі 2 мільйонів фунтів щорічно отримують парламентські партії. Розподіл грантів відбувається через відкритий конкурс, на який партії мають подавати свої заявки щодо політичних досліджень.  Державне фінансування на адміністративні витрати мають опозиційні партії. Така практика у Палаті Громад отримала назву «Гроші Шорта» (гра слів “Short money”) і розпочалась у 1975 році. Програма передбачає щорічне фінансування партій.  Назву отримала на честь її ідеолога Едварда Шорта. На такі кошти можуть розраховувати всі опозиційні партії у Палаті громад, які отримали як мінімум два місця чи більше 150 тисяч голосів на попередніх загальних парламентських виборах. Гроші можуть використовуватися на парламентську діяльність партії, на подорожі та супутні витрати, на утримання офісу. Також партії, які мають двох чи одного члена парламенту, одного члена Європарламенту, можуть розраховувати на так звані «гранти розвитку».  Такі самі гранти можуть отримати члени Палати лордів та Шотландського парламенту.

У США, де існує чітка двопартійна система, для непарламентських та дрібних партій навіть термін придумали – треті партії. Їх існує приблизно 15. Членські внески, пожертви, продаж книг, сувенірної продукції, організація зустрічей – ось за рахунок чого живуть партії.   Конституційна партія, зокрема, випускає газету, судиться з урядом, проводить зустрічі у штатах, партійні з’їзди, протиставляючи себе демократам та республіканцям. Нещодавно партія створила так званий «фонд перемоги» Конституційної партії «Законодавче об’єднання імені Говарда Філіпса». Саме це об’єднання організовує зустрічі, конгреси, записує подкасти тощо. А члени, які щомісячно сплачують від 12 до 225 доларів, отримують подарунки від партії. (Цікаво: Заклик профінансувати партію.)

Партія Зелених у США досить популярна, але переважно на місцевому рівні. До того ж багато її членів проходять на виборах як безпартійні. Партія так само живе за рахунок внесків та донації, реалізовує свою продукцію через інтернет-магазин.

Лібертаріанська партія переважно проводить партійну роботу, має своїх депутатів у місцевих радах. Як і Конституційна партія, створила спеціальний фонд для збору пожертв — фонд пам’яті Нолана (засновника партії). Партія придумала цікаві винагороди тим, хто дає пожертви. До прикладу, меморіальну дошку в офісі фонду Нолана можна отримати, якщо пожертвуєш від 10 тисяч доларів. Якщо більше 25 тисяч – то твоїм іменем буде названо кімнату в офісі Нолана.  Діяльність партії зосереджена так само на критиці дій республіканців та демократів, висвітленні роботи своїх депутатів на різних рівнях (штат, місто), підготовці  до обрання кандидата на президентські вибори від Лібертаріанської партії.

Нещодавно до вказаних політичних партій долучилась партія «After Party», яка утворилась з руху «Захопи Волл-стріт». Це була акція громадянського протесту у Нью-Йорку. Учасники захопили у 2011 році Волл-стріт (фінансовий центр Нью-Йорку) таким чином привертаючи суспільну увагу до фінансових злочинів, корупції. Потім рух поширився і на інші міста у США. Наразі вони продають книгу про те, як розкривати корупційні діяння політиків.

У Німеччині політичні партії фінансуються за кошти членських внесків, пожертв та державного фінансування. Кошти для різних партій вираховуються відповідно до кількості голосів, набраних цією партію на попередніх виборах. У тій же Німеччині є сплата державою близько 85 євроцентів за голос кожного виборця, який проголосував за партію, до перших 4 млн. голосів, а від 4 млн. ця сума зменшується. Також держава доплачує за залучені до партії кошти.  Саме держава є одним з найважливіших спонсорів функціонування партій у Німеччині. Та щоб отримати кошти, потрібно дотримуватись строгої фінансової звітності. Такі вимоги вироблені «гірким досвідом», коли найбільші партії Німеччини (Соціал-демократична партія та Християнсько-Демократичний союз) на початку 2000-х років потрапили у гучний скандал з фінансуванням партій в обхід партійної каси та фінансових звітів. Тоді великі  суми грошей  брались готівкою. Відтепер готівкою можна брати до 1000 євро.

Націонал-демократичну партію Німеччини у 2012 році оштрафували на 1,27 мільйони євро за надання неправдивих фінансових звітів. Вона у документах занижувала суми, отримані від держави в якості державного фінансування. Зараз у німецькому суспільстві гостро обговорюється питання щодо заборони діяльності цієї непарламентської партії та доцільності її фінансування за кошти платників податків. Під час виборів до бундестагу у 2013 році партія набрала 1.3% голосів виборців. Вона підтримує дії РФ під час конфлікту з Україною. Виголошує заяви про підтримку США тероризму в країні.

Вільна демократична партія у 2013 році провалила вибори до бундестагу (4,8% голосів) і вперше не пройшла до парламенту, але має три місця в Європарламенті. Як одна з найстаріших партій має розгалужену структуру, своє видання «ELDE». Створено більше 16 об’єднань за професійними та соціальними ознаками. Є навіть об’єднання ліберальних гомосексуалів та лесбійок. Партійці беруть участь у місцевих виборах, критикують владу, проводять мітинги.

Дедалі більшої популярності у Німеччині набуває Партія піратів Німеччини. Вона була заснована у 2006 році і вже у 2013 році отримала 2,2 % на виборах до Бундестагу.

Партія організовує конференції, зустрічі, акції. У з’їздах партії участь можна брати онлайн. У травні 2015 року активісти партії провели акцію проти шпигування в інтернеті. Цікаво, що політичним директором партії певний час була киянка Марина Вайсбанд, яку в січні 2013 року було визнано найсексуальнішою жінкою-політиком за версією німецького видання  Playboy. Партію заснували молоді люди зі сфери ІТ, які її фінансували раніше. Тепер ж до партії вливаються представники з націоналістичними поглядами. І через скандали з посиленням націоналістичного крила у партії вона покинула структуру. Зважаючи на те, що партія наголошує на відкритому доступі до інформації в Інтернеті, виступає проти Закону про авторські та суміжні права, ситуація, яка склалась з однією з лідерок партії Юлією Шрамм, викликала великий ажіотаж. Зокрема, вона випустила книгу «Клікни мене. Зізнання інтернет-ексгібіціоністки». Коли ж книга стала популярною, Юлія розпочала  боротьбу за свої авторські права, чим викликала осуд як у партійців, так і у інтернет-користувачів.

У Чехії, якщо на парламентських виборах політична партія отримує принаймні 3% голосів, вона має право на державне фінансування у розмірі 300 тисяч євро в рік. Більшість коштів іде на зарплату партійцям, утримання офісів, проведення акцій. Всі доходи і витрати партій можна відслідковувати на спеціально створеному ресурсі: http://www.politickefinance.cz/.  В іншому ж випадку партії фінансуються за кошти пожертв, членських внесків. У Чехії було кілька випадків політичноїкорупції та нечесного фінансування діяльності політичних партій, виборчих кампаній.

Цікавим був протест однієї з лідерок непарламентської Партії вільних громадян. Есетр Капланкова виступила проти податкової політики діючої влади. Вона роздягнулась перед камерами, прикриваючи груди газетою. Детальніше…

У Франції державне фінансування партій складає 40% фонду партій, у залежності від того, скільки голосів вони отримали на парламентських виборах. Що ж стосується непарламентських партій, то вони можуть розраховувати на підтримку прихильників, членські внески, пожертви.  Однією з непраламенських партій є Нова антикапіталістична партія. Вона фінансується шляхом збирання членських внесків, пожертв. Проводить акції, маніфестації, бере участь у виборах. Див:Акція щодо того, аби реєстрація іммігрантів відбувалась без документів.

У Росії на державне фінансування можуть розраховувати ті партії, отримали більше 3% на виборах (прохідний бар’єр — 5%). У 2012 році фінансування цих партій збільшили вдвічі з 25 до 50 рублів за кожен голос, отриманий під час федеральних виборів.

Партія «Громадянська платформа» зайняла перше місце за результатами останніх виборів серед непарламентських партій Росії. Фінансування – від олігарха Михайла Прохорова. Організовуються благодійні проекти, освітні проекти для прибічників партії.  У березні 2015 року у партії стався розкол через ситуацію в Криму та участю деяких партійців в русі «Антимайдан».

Протягом останніх років в ЄС тривають дебати стосовно тісної співпраці між російськими політиками та крайніми правими та лівими партіями ЄС: французькою партією Національний фронт, угорською «Йоббіка», італійською  «Вперед, Італіє», німецької «Ліві», бельгійською «Фламанський інтерес» та іншими. Представники цих партій брали участь як спостерігачі на так званому «референдумі» в Криму, подіях в Абхазії та Південній Осетії.  10 червня 2015 року депутати Європарламенту запропонували Єврокомісії заборонити представникам ультраправої партії Національний фронт виступати з доповіддю, звинувативши її в отриманні більше 40 мільйони євро кредиту від російського банку. Також в доповіді Європарламенту зазначено про підтримку та фінансування Росією заходів радикальних та екстремістських партій в державах-членах ЄС.



загрузка...

Читайте також

Коментарі