«Наших полонених на обмінах зустрічаю словами: ви - наші герої!» — співачка і волонтерка Оксана Білозір

Оксана Білозір, перемовниця з питань обміну полоненими, народна артистка та парламентарка двох скликань відзначає, що процес обміну полоненими — суто добровільний і не терпить планування.

Про те, чи існують централізовані списки полонених в Україні та у терористів, скільки триває процес перемовин та обміну, з якими складнощами та викликами доводиться стикатися, а також про те, як варто зустрічати героїчних людей, котрі витримали полон, — у розмові з гостею Громадського радіо.

Лариса Денисенко: Ми знаємо, що вчора, на жаль, зірвалася запланована акція обміну полоненими 13 на 13. Сподіваюся, що 17 серпня цей процес відновиться. На ваш погляд, чому обміни зриваються і на що потрібно звернути увагу, щоб цього уникнути?

Оксана Білозір: Як ви бачите, останнім часом взагалі обмінів немає. Поодинокі випадки — це не обмін, а окремі ситуативні домовленості. А великого обміну не було вже давно і це є великою проблемою. Коли я тільки починала цим займатися, перед обміном відбувалися перемовини між уповноваженими з обох сторін. Ключове слово у цьому — все мало відбуватися добровільно. Тут не має місця план чи настанова, у інакшому випадку — все пропало, адже обмін не може відбуватися терміново. Скласти обмінний список — дуже довгий процес, тому що інформація про полонених збирається та перевіряється досить повільно.

Андрій Куликов: На скільки вам допомагає, те, що ви людина відома, і на скільки це заважає, адже в так званих «ЛНР» та «ДНР» вас можуть сприймати як українську націоналістку?

Оксана Білозір: Мене сприймають такою, якою я насправді є. Я ніколи не намагалася здаватися кращою чи гіршою. Тут, я ще раз наголошую, добровільні домовленості. Тут не може бути політики, тут чисто людські стосунки, які виконують свою місію: повертати додому тих, кого можна повернути. Тому мені це завжди допомагало: я могла зайти у будь-який кабінет. Як волонтерка я тісно співпрацюю з СБУ і хочу наголосити, що там працюють 24 години на добу задля того, аби список з обох боків було складено. Він не робиться за 2-3 дні, а напрацьовується за 2-3 тижні. Через неперевірену інформацію може бути зірваний обмін: у списку обміну, який зірвався, було три 200-их. Тому для того, щоб здійснився обмін, має бути фахово складений список з обох сторін.

Лариса Данисенко: А є якісь централізовані списки з обох сторін, де би це фіксувалося, де б всі живі люди, які залишаються на нашій території або території, окупованій терористами, були акумульовані в єдиний список?

Оксана Білозір: Такі списки є і мене часто запитують, чому їх не оприлюднюють. Цього не роблять тому, що є загальний список, але невідомо, хто з нього зник безвісти, хто 200-ий, хто 300-ий, а хто полонений, який працює. І поки немає достовірної інформації, цей список ніхто не оприлюднить, тому що це травмує психіку людей.

Лариса Денисенко: Можна казати про те, що у так званих «ЛНР» та «ДНР» також є люди, які постійно займаються проблематикою аудиту полонених?

Оксана Білозір: Стабільно є кілька ключових людей як з нашого боку, так і з їхнього, які ці питання ведуть. Але тут є деяка проблема. Часто спостерігаємо епізодичні випадки, що хтось когось вивів. Здебільшого цим займаються батьки, які ведуться на різні грошові пропозиції. Це створює хаос і стає перешкодою для швидкого та якісного обміну. Мені, до прикладу, доводилося забирати з полону навіть маму з сином!

Андрій Куликов: Траплялися випадки, коли людей, котрі не хочуть повертатися на контрольовані Україною території, пропонують до обміну?

Оксана Білозір: Так, такі випадки є в обох сторін. Але якщо є сформований список і він завізований з обох сторін — ми міняємо. Це вже проблема тих людей.

Андрій Куликов: Як ви вважаєте, де ще можливі переговори із тими, хто воює проти України, крім обміну заручниками?

Оксана Білозір: Ці переговори є. Маємо мінський формат, який зараз поділено на окремі робочі групи вузької спеціалізації домовленостей, і вони досить успішні. Без діалогу — немає дороги, немає перспективи бачення майбутнього.

Лариса Денисенко: В нас є напрацьовані програми, які допомагають тим, хто повернувся з полону, реабілітуватися?

Оксана Білозір: Зараз вони починають діяти. Коли я вперше приїхала на обмін і коли зайшла в автобус з нашими військовополоненими, мені було страшно, тому що це були надломлені, знищені морально і духовно люди. І як жінка та як психолог я розуміла, що маю щось зробити. Я заходила в автобус і казала, що від імені України я їх зустрічаю, що вони — герої. І ми з честю чекаємо на них вдома. Казала, що за ними вся Україна стоїть.

Марія зі Львова: Чи не вважаєте ви, що нещодавно зірваний обмін полоненими пов’язаний із наближенням Дня Незалежності?

Оксана Білозір: Хочу ще раз сказати, що кожен обмін має готуватися. І якщо ми зважатимемо на дати — це буде нас зупиняти. Можливо, і це грає роль, можливо, ще чиїсь політичні амбіції. Все це разом створило ситуацію, яку ми маємо.

Рекомендуємо прочитати

Водій загинув, втікаючи від поліції

У Дніпрі мотоцикліст загинув, втікаючи від поліції....

Це може бути цікавим

Украинский Vogue провел вторую Fashion & Business конференцию

В этому году конференция значительно расширила свою географию, в программе – девять спикеров из шести стран....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Сучасне кріпацтво. На Полтавщині агрофірма цинічно порушує права вагітних працівниць

Жінкам пропонують або робити аборт, або звільнятись за власним бажанням....