Чим стане нова Конституція для України: мирним рішенням для розвязання конфлікту на Донбасі, чи черговим дамокловим мечем над головами народу?

Останні тижні в українському суспільстві обговорювали багато хвилюючих тем, починаючи від київської війни мера Віталія Кличка  з власниками МАФів та бандитських розбірок з нальотом детективу в Мукачевому, та закінчуючи черговою ескалацією конфлікту на Донбасі та голосуванням щодо міжнародного трибуналу по збитому малайзійському Боїнгу. Однак найбільше перетурбацій викликали дискусії щодо змін до Конституції України в частині надання Донецькій та Луганській областям особливого статусу та закріплення таких положень в окремому законі.

Конституційний суд України зачитав 31 липня свій висновок щодо ухвалених парламентом та направлених 16 липня на розгляд до КСУ змін до Основного закону країни.

Так, суд вважає проект змін до Конституції щодо децентралізації  таким, що відповідає Конституції. Відповідний висновок зачитав суддя Конституційного суду Василь Бринцев.

«КС дійшов висновку: визнати проект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади… таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України. Висновки КС є остаточним і оскарженню не підлягають», — зазначив Бринцев.

Як вказав суддя КСУ, відповідно до положень статті 157 Конституції,  зміни можуть бути внесені до документу, оскільки в країні не введено ні надзвичайного, ні воєнного стану.

По-друге, зміни до Конституції можуть розглядатися, і це відповідає вимогам статті 158 Конституції, адже нинішнє скликання депутатів на сесії таких змін раніше не розглядали.

Також Бринцев зазначив, що ні положення законопроекту щодо децентралізації, ні зміни до Конституції щодо префектів не порушують права людини та громадянина.

Зауважимо, що Венеціанська комісія ще в червні схвалила зміни до Конституції України в частині децентралізації та оприлюднила попередні висновки на сайті Ради Європи.

«Запропоновані зміни до Конституції в частині децентралізації в значній мірі сумісні з Європейською хартією місцевого самоврядування. В цілому поправки добре розроблені і заслуговують підтримки», — наголосили у Венеціанській комісії.

В той час віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд неодноразово заявляла, що в законопроект змін до Конституції щодо децентралізації закладають посилення влади не місцевих рад, а президента.

За її словами, документ передбачає концентрацію повноважень Президента, оскільки він матиме право достроково припиняти повноваження виборних місцевих органів влади (мерів, міських, районних, обласних рад) з можливістю призначення прямого президентського правління через спеціального уповноваженого строком на 1 рік.

Префектами на місцях будуть особи, яких буде призначати особисто Президент за поданням Уряду, але які можуть бути звільнені на розсуд глави держави.

 Як наголошує парламентарка, знову буде створена система, де уряд працюватиме без «рук», тому що «руки» будуть повністю узалежнені від Президента.

І, наостанок, Президенту надаються судові функції, а саме право скасування рішень префектів у випадку порушення ними Конституції чи законів.

Сироїд підкреслює, що наділяти президента такими повноваженнями та ще прописувати їх в Основному законі країни, небезпечно, оскільки обов’язково знайдуться нові януковичі, яким для повної узурпації влади навіть напружуватися не доведеться.

Конституція пишеться не на час війни і не на одне покоління. Тому додаткові повноваження Президента можуть бути відображені в Перехідних положеннях Конституції, а не в її тілі, оскільки мають бути тимчасовими, — вважає віце-спікер ВР.

Іншу проблемну сторону проекту змін до Конституції щодо децентралізації розглянув  журналіст видання “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін у своїй статті.

Як наголосив Рахманін, окремий закон про особливий статус Донецької та Луганської областей фактично пропонує звільнити від відповідальності злочинців і фінансувати їх за бюджетний кошт.

Він зазначає, що українська влада приймає закон відповідно до 11 пункту Мінських домовленостей, в якому йдеться про «Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової конституції, що передбачає як ключовий елемент децентралізацію ( з урахуванням особливостей районів Донецької та Луганської областей, погоджених із представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, вказаних у примітках до кінця 2015 року».

Тобто розраховувалося, що особливий статус для окупованих областей надається не на рік, і не на два, а набагато довше, якщо це вимагало вносити правки до Основного закону держави.

Як бачите, все більше і більше запитань, а не відповідей виникає щодо проекту нової Конституції. Чи закінчяться постріли на кордоні після ухвалення закону? Чи очікувати українцям нової узурпації влади? Залишається лише чекати та спостерігати, чим обернуться для України зміни в головному Законі.

Джерело: Інформаційне агентство «ЦКП»



загрузка...

Читайте також

Коментарі