Рецепт для енергетики: як закрити проблему дефіциту державних електрокомпаній?

Рецепт для енергетики: як закрити проблему дефіциту державних електрокомпаній?

Обсяги виробництва електроенергії з початку року впали на 12,2%. Енергетична система країни перебуває у вкрай скрутному стані. Уже за два роки тарифи на енергоносії для населення підвищаться майже в 3 рази – для вирішення питання ліквідності державних електрокомпаній. Як переконані фахівці ГО «Публічний аудит», цю проблему краще вирішувати за рахунок надання ДП «Енергоатом» виключного права експорту до Молдови та Білорусі. За підрахунками аудиторів, тільки в цьому році держпідприємство могло б отримати додатковий дохід у розмірі понад 3 млрд грн.

«Фактично, через низький закупівельний тариф для «Енергоатому» утворився дефіцит в майже 8 млрд грн. Для того щоб виробництво електроенергії компанією виходило принаймні в «нуль», вчасно та в повному обсязі виконувалися всі профілактичні й ремонтні заходи, а також реалізовувалися внутрішні та зовнішні зобов’язання, — тариф має бути на рівні принаймні 49–50 копійок», – розповідає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

За його словами на сьогодні ДП «Енергоатом» виробляє 50% всієї електроенергії в країні, причому собівартість його виробництва доволі низька – 27,6 коп./кВтг, і в структурі тарифу становить всього 27%. ДП «Енергоринок» викуповує в «Енергоатому» електроенергію за ціною, що лише на 14,7 коп. вища за собівартість, а тому не покриваються ключові статті витрат держпідприємтва.

Спеціалісти «Публічного аудиту» пропонують абсолютно дієвий спосіб вирішення проблеми ліквідності «Енергоатому», що забезпечить щорічний дохід для компанії в як мінімум 3 млрд грн. «Для цього достатньо запровадити монополію на експорт електроенергії виробництва «Енергоатому». Для експорту розглядаються Молдова й Білорусь – варіант із країнами ЄС відпадає, оскільки вихід на них можливий тільки через Бурштинський острів, доступ до якого в генеруючих джерел «Енергоатому» немає. Проте навіть за рахунок цих двох країн підприємство могло б отримувати в середньому понад мільярд гривень від реалізації електроенергії для Молдови та понад 2 млрд грн – для Білорусі.

Розрахунки здійснювалися відповідно до офіційної інформації щодо вартості електроенергії в Молдові та Білорусі. Так, 1 кВтг імпортної електроенергії в цих країнах коштує приблизно 1 грн 20 коп. (офіційні дані 2014 року). До того ж, ці країни зацікавлені в збільшенні обсягів експорту – Білорусь, зокрема, працює над зменшенням диверсифікації поставок та зменшення залежності в сфері енергетики від Росії.

Розвиток державного сектору енергетичної галузі в напрямі експортних операцій дозволив би знизити закупівельний тариф на електроенергію виробництва «Енергоатому» в середині України, а відповідно, й пропорційно зменшити тариф для населення, який вже за два роки підвищиться на 246% (за обсяги споживання до 100 кВт*год) та на 267% (споживання понад 100 кВт*год).

«Зараз існує пряма залежність тарифу для населення від умов, які ринку диктує його монополіст у сфері теплової генерації – ДТЕК. А з приватизацією «Центренерго» монополізація ринку електроенергії буде остаточною», – стверджує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

За його твердження, в умовах дефіциту валютної виручки в Україні, державне підприємство-виробник «Енергоатом» міг би безперешкодно постачати валютну виручку (за умови прозорого механізму роботи та контролю), що позитивно позначилося б на здоров’ї економіки країни.

Крім того, отримані кошти можуть бути спрямовані на розвиток атомної генерації в Україні. Адже станом на сьогодні атомні електростанції генерують в Україні половину всієї електроенергії. При цьому закупівельна вартість їх електроенергії фактично вдвічі менша за вартість продукції ТЕС.
unnamed (22)
Тому аудитори акцентують, що вже тепер необхідно розробити та реалізовувати проекти розвитку ядерної енергетики в Україні. «Очевидна неминуча зупинка та консервування атомних енергоблоків у довгостроковій перспективі, з одного боку, призведе до зменшення обсягу виробництва «дешевої» електроенергії. З другого — сьогоднішні недофінансування та відкладення цих питань «на потім» загрожуватиму життю та здоров’ю населення, наших дітей. Такий ризик має бути достатнім стимулом для втілення в життя проектів захоронення відпрацьованого ядерного палива», — резюмує Максим Гольдарб.

unnamed (23)



загрузка...

Читайте також

Коментарі