Громадяни мало цікавляться роботою політиків влітку. Разом з тим саме тому політики схильні ухвалювати доленосні рішення саме у цей період. Лейтмотивом минулого пленарного тижня стало голосування президентських поправок до Конституції у частині децентралізації. Важко сказати, що документ якось змінить життя на непідконтрольній Україні території. В його перехідних положеннях говориться про те, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». Невідомо, що саме буде прописано тим законом, але зрозуміло, що конституційні правки слід розглядати передусім як дипломатичний крок, а не юридичний з метою зменшення напруги на Донбасі. В усякому разі за з’ясуванням, хто є більшим патріотом, мільйони громадян не помітили суттєвих законів, які втручаються в реалізацію їхніх базових прав.

З цього приводу не робили масових протестів і навіть не було гучних прес-конференцій. За такі голосування нікого не виключають з фракцій, а президентові не ставлять ультиматумів вожді добробатів. Цікаво, що за них голосували представники усіх фракцій, зокрема, і ті, які звинувачували одне одного у зраді Батьківщини.

1. МІСЦЕВІ ВИБОРИ: інших кандидатів у нас для вас нема

Місцеві вибори жовтня 2015 р. анонсувались як перші вибори, що пройдуть не за законами часів Януковича. Тим не менш, зроблено все для того, щоб у владі залишились ті самі партії, які нічим одна від одної не відрізняються.

Всі фракції коаліції вважають новий закон про місцеві вибори (№2831-3) більш прогресивним. Це вже має насторожувати пересічних громадян. Закон де-факто консервує владу правлячих партії та відводить громадянам роль пасивних виборців. Адже висувати кандидатів віднині зможуть лише політичні партії. При формуванні виборчих комісій до них обов’язково включаються представники парламентських партій. Для того, щоб брати участь, приміром, у виборах до Київради, слід заплатити понад 105 тисяч гривень. Виборчий бар’єр підвищено з 3% до 5%, що збільшить кількість неврахованих голосів. Запроваджена система відкритих виборчих списків: обираючи партію, ви можете віддати голос за її кандидата.

Можна назвати це вдалою ілюзією демократії. Виборці можут обирати одного з представників олігархічної партії (чи є сумніви, що фаворитами будуть саме вони?). При цьому перелік висуванців затверджує центральний орган партії. Він же може і відкликати своїх представників вже після обрання. Тому навіть якщо громадяни оберуть найчеснішого представника олігархічної партії, то не факт, що він втримає мандат. Розкремламований гендерний баланс навряд чи буде дотримано: у списках партій будуть жінки, але завдяки сформованій ЗМІ стереотипам виборці віддаватимуть голоси кандидатам-чоловікам. Окрім того, вимушені переселенці не матимуть голосу на цих виборах.

2. КОМПОСЛУГИ: справжнє підвищення тарифів ще не починалось

Також було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» (№2029а). Цей закон безпосередньо торкнеться простих людей. Фактично йдеться про запровадження у повній мірі ринкових тарифів на житлово-комунальні послуги. Законодавців не турбує, що зарплати аж ніяк не досягли ринкового рівня. З 2016 року сфера ЖКГ повністю перетвориться на комерційну, а держава зніме з себе обов’язок забезпечувати прийнятний рівень тарифів.

Забороняється встановлювати тарифи нижче економічно-обгрунтованого рівня. Вилучаються усі норми про можливість покриття різниці за рахунок бюджетних коштів. Зважаючи на плани приватизації обленерго і ТКЕ, йдеться про забезпечення стабільних прибутків найбільшим капіталістам. Важливо те, що Національна комісія, що встановлює тарифи (НКРЕКП), має визначити рівень допустимої рентабельності для компаній у цій сфері. Тому громадськості слід пильнувати за тим, як буде врегульоване це питання. Свого часу виникла розхожа цифра про те, що норма прибутку в наркобізнесі складає 300%. Насправді ніщо не заважає регулятору визнати навіть такий рівень рентабльності для монополістів допустимим.

3. ОФШОРИ: податкові пільги – олігархам

Жорстка економія в Україні означає не лише економію на соціальній сфері, а й економію коштів олігархів. Це їм допоможе зробити Закон про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення) (№1861). Після прийняття одного із анти-офшорних законів Арсеній Яценюк заявляв, що епоха виведення прибутків у низькоподаткові країни завершилась. Схоже, ми знову перенеслись у ту епоху, закінчення якої помітив лише наївний прем’єр.

Адже новим законом розмір штрафу за приховування операцій з офшорними компаніями зменшується у 5 разів. Замість 5% від вартості незадекларованих операцій стягуватиметься 1% суми, але не більше 300 розмірів мінімальної зарплати. Також депутати «уточнили» визначення пов’язаних осіб, збільшивши з 20 до 50 відсотків частку володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу. Раніше для обов’язково декларування операції достатньо було, щоб одна фірма володіла 50% акцій іншої, з якою вона укладає угоди. Для визнання операції контрольованою необхідно, щоб річний дохід платника податків перевищував 50 мільйонів гривень за рік (раніше ця сума складала 20 млн. гривень, тобто контролем охоплювавлась значно більша кількість операцій).

Звуження кількості операцій, які будуть перевірятись на предмет ухилення від оподаткування, пояснюєтья браком кадрів податкових органів. І це при тому, що Верховна Рада заборонила проводити податкові перевірки малого бізнесу.

4. РЕЄСТРАЦІЯ ГО: стороннім вхід заборонено

Полегшить життя олігархам і зміна правил реєстрації об’єднань громадян. За основу було прийнято проект Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (№2983). Документ дивує вже тим, що уніфікує порядок реєстрації для ГО та комерційних юридичних осіб.

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації. Таким чином, легалізованих шляхом повідомлення ГО створити неможливо. Виникає додаткова можливість для заборони організації. Юридична особа підлягає ліквідації у разі подання позову її учасником чи державним органом через провадження нею «діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом». Раніше це не тягло заборон, а швидше мало наслідком ротацію керівництва чи висловлення йому недовіри, тобто врегульовувалось в рамках самої організації. Окрім того, суд може визнати недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення або встановивши про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Формалізується і закон про політичні партії: утворити політичну партію може лише група громадян зі 100 осіб. Сьогодні такої вимоги нема – головне провести установчі збори і зібрати 10 тис. підписів на підтримку цього рішення. Вилучено норму про те, що відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Недемократичний характер мають і поправки до Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Вилучається положення про те, що профспілка набуває прав юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Тобто сьогодні ще до формальної реєстрації профспілка вже може користуватись певними правами юридичної особи і виступати на захист працівників. Цікаво, що аналогічний порядок передбачає закон «ДНР» про профспілки. Можливо, це певним чином демонструє еволюцію законотворчості в Україні?

На цьому тижні парламент підтвердив свій статус інструменту в руках олігархів. Єдине, що може зупинити подальший наступ на права громадян це депутатські канікули. А може простіше не чекати їх ласки, а просто усіх звільнити?

Віталій ДУДІН, оргкомітет партії «Соціальний рух», для Соцпорталу



загрузка...

Читайте також

Коментарі