Перспективи ЖКГ: «Совок» vs Європа

Перспективи ЖКГ: «Совок» vs Європа

16 липня у столичному парку ім. Тараса Шевченка відбулася публічна дискусія під відкритим небом «Діалоги про наше місто». Темою зустрічі, що проходила у формі дебатів, цього разу були стан та перспективи житлово-комунального господарства м. Києва, або «ЖКГ: Совок проти Європи».

У дебатах взяли участь Тетяна Бойко, керівник житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА, Вікторія Погорєлова, голова ОСББ «Мотор» та Василь Гацько, керівник фракції політичної партії «Демократичний Альянс» у Київраді. Більше 100 киян, які прийшли на дебати, так і не дочекалися візиту міського голови, Віталія Кличка, що також був запрошений до дискусії.

Враховуючи заявлену тему, усі учасники зійшлися на тому, що Києву, в питанні розвиненості сфери житлово-комунального господарства іще далеко до Європи. Не в останню чергу це пов’язано із застарілою системою прив’язаності будинків до ЖЕКів, яка, проте, уже ліквідовується в Україні.

Обговорили також і проблему низького темпу створення нових ОСББ у столиці. Коментуючи можливі причини такої ситуації, Вікторія Погорєлова зазначила: «ОСББ — це партнерські взаємовідносини. Якщо договір порушується, то інша сторона, звісно, припиняє вірити у спільну справу. Першою договір порушила держава, яка заявляла ідею співфінансування ОСББ, але не втілила її». За статистикою, на 11 тисяч житлових будинків Києва за минулий рік створено лише 27 нових ОСББ, що разом зі створеними раніше ОСББ Києва становить всього 7% від житлового фонду.

У свою чергу, Тетяна Бойко нагадала, що 1 липня набув чинності ЗУ 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який вирішує ряд питань, в тому числі щодо управління будинком. Якщо протягом року співвласники не визначаться, хто і як буде управляти їхнім спільним майном, орган місцевого самоврядування призначить управителя на конкурсних засадах. Таким управителем може стати й «старий» ЖЕК, але співвласники зможуть у будь-який час обрати і зовсім нову структуру.

Василь Гацько зауважив, що ЖЕКи, як, зрештою, і надавачі послуг у сфері ЖКГ — це не що інше, як монополія там, де мали б конкурувати між собою різні компанії за надання якісних послуг. «У світі такі компанії є самостимульованими до того, щоб модернізуватися, бо це дає більшу вигоду. У нас же інша практика: чим більше виробляю, тим більше заробляю. Саме тому монополісти не зацікавлені, аби ми менше споживали ресурсів: газу, води тощо» — додав він.

Наприкінці учасники дискусії дали киянам практичні рекомендації щодо можливостей впливу на стан сфери ЖКГ. Вікторія Погорєлова порадила звірити власні квитанції з фінансовими можливостями та якістю послуг, що надаються. У разі виявлення невідповідності слід задуматися над зміною управляючої компанії, благо – така можливість забезпечена законом 417-VIII..

Тетяна Бойко надихнула киян бути енергоефективними: «Ми повинні впливати насамперед на обсяг споживання послуг. Можна почати з того, що слідкувати за банальними, але дуже суттєвими в сукупності звичками, наприклад – вимикати воду, світло у квартирі, коли вони не потрібні. Навчимося робити це — навчимося й управляти будинком більш серйозно: встановити будинковий лічильник, створити ОСББ, залучити кредити на термомодернізацію тощо. Енергоефективні заходи допомагають зекономити до 50-60% коштів на оплату комуналки — досвід інших областей України уже показав це».



загрузка...

Читайте також

Коментарі