Ганьба та сльози: як страждають діти війни

Ганьба та сльози: як страждають діти війни

Сімї переселенців в багатьох селищах Дніпропетровщини практично ізольовані від світу. Про роздягнутих та нещасних дітей повідомляє Євромайдан SOS з посиланням на активіста Максима Потапчука.
11742650_621328264674853_1660135764390835200_n

11667478_1625170767728618_1909798701627516611_n

11667279_1625170884395273_4562250801491299571_n

11011551_1625170817728613_8162440727606729213_n

«Діти війни. Дніпропетровщина. Ганьба та сльози.

Роздягнуті діти, голодні матері, котрі прохають їжу, хворі старі.

Голови районних та селищних рад навіть не знають та не бажають знати кількість переселенців у своїх містах та селах, а деякі приписують «мертві душі», щоб отримувати в майбутньому фінансову допомогу від міжнародних фондів. Це ганьба! Особливо місто Чаплине, Нікополь, юр’ївський район, васильківський район!

В приклад хочу привести вам історію сім’ї з селища Кочережки, котра переїхала з Донецька пів року тому. У малого Іллі психологічні проблеми, які ніхто не вирішує. Він уявляє собі, що перебуває на війні. При першій нашій зустрічі він запитав, де стоїть мій танк і чому я без зброї. Звісно, я відповів йому, що війна була «несправжня» і вже закінчилася…

Ілля запитав, чи часом не привезли ми йому пістолет. «Ні, Ілля, ми хочемо, щоб в твоєму домі ніколи не було війни!». «Добре, тоді наступного разу привезіть машинку»,- відповів малий. Бабуся Іллі сліпа, мати майже сліпа, бо на лікування у сім’ї немає коштів. Один старий дід тягне всю родину. Він ловить рибу на річці Самарі та міняє її на харчі…», — пише керівник спілки Liberi Liberati, активіст Максим Потапчук.

Читайте також: В Донецьку обстрілювали житлові райони

 



загрузка...

Читайте також

Коментарі