Новоприйнятий закон «Про Рахункову палату України» посилить роль відомства, що має стати основним парламентським контролером за публічними фінансами, але водночас він обмежує можливості для попередження корупції в держорганах. У цьому переконаний заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин.
«Реформа Рахункової палати залишила відомству право на проведення аудитів лише постфактум, тобто зловживання виявлятимуться лише по факту – як наслідок, повернути вкрадені гроші та притягти до відповідальності винуватців буде досить складно. Спеціалісти «Публічного аудиту» у свою чергу пропонували законодавцям передбачити аудит на всіх стадіях управління державними ресурсами. Тобто, йдеться про попередній, поточний, операційний та подальший аудити», – вказує Матвій Холошин.

Як пояснює фахівець, попередній аудит дозволив би максимально запобігти втратам та збиткам завдяки детальному опрацюванню проектів, рішень, державних програм власне перед їх прийняттям.

Поточний аудит дав би змогу своєчасно виявляти індикатори, які б на проміжних етапах вказували на неефективне використання бюджетних коштів. «Ми пропонували запровадити моніторинг в системі онлайн платежів, які здійснюються через органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за допомогою “єдиного платіжного вікна», – розповідає незалежний аудитор.

Аудит найбільш ризикових операцій, за словами Матвія Холошина, допоміг би основним розпорядникам коштів приймати найоптимальніші управлінські рішення шляхом застосування ризиків у діяльності підконтрольних суб’єктів (юридичні особи) та об’єктів аудиту (програми, сфери діяльності тощо). А подальший аудит дозволяв би на етапі виконання державного бюджету, рішень, проектів виявляти проблеми в їх реалізації.

«Вказані пропозиції ґрунтувалися на провідних міжнародних практиках, зокрема стандартах аудиту INTOSAІ. У них акцентується, що ті чи ті порушення найкраще виправляти не постфактум, а під час попереднього контролю. Це дає змогу грати на випередження, миттєво реагувати на зловживання, не лише виявляти, а, що найголовніше, попереджати корупцію», – переконаний заступник керівника «Публічного аудиту».

Він резюмує, що в новоприйнятому законі залишилася ціла низка суттєвих протиріч, через які, можливо, у подальшому буде створено серйозні проблеми для належного фінансового контролю органів державної влади. Зокрема, у законі не розмежовуються поняття зовнішнього фінансового контролю та аудиту. Тому так і незрозуміло, чим займатиметься Рахункова палата, – суто перевірками чи саме аудитом із системним аналізом діяльності державних органів, а також наданням пропозицій для унеможливлення корупційних схем.

Нагадаємо, Верховна Рада 2 липня 2015 року в другому читанні ухвалила Закон України «Про Рахункову палату України». Він передбачає розширення повноважень Рахункової палати і закріплення за нею права здійснювати аудит ефективності та фінансовий аудит щодо надходження коштів до державного бюджету України та їх використання; управління об’єктами державної власності; утворення, обслуговування і погашення державного боргу; використання коштів держбюджету їх розпорядниками та одержувачами у сфері державних закупівель та державного замовлення; діяльності НБУ, інших фінансових установ у частині обслуговування ними коштів держбюджету країни.



загрузка...

Читайте також

Коментарі