Відкликати голоси за закон щодо реструктуризації кредитів нардепи не зможуть — комітет...

Відкликати голоси за закон щодо реструктуризації кредитів нардепи не зможуть — комітет Ради

Народні депутати не зможуть відкликати свої голоси за законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань по кредитах в іноземній валюті», який був прийнятий в цілому учора Верховною Радою.

Про це заявив перший заступник голови комітету Ради з питань регламенту та організації роботи парламенту Павло Пинзеник, передає РБК-Україна.

«Не існує процедури відкликання голосів. З точки зору регламенту це не дасть нічого«,- підкреслив Пинзеник.

Раніше чотири народні депутати — Альона Шкрум, Олександр Черненко, Ігор Луценко та Олег Мусій — пообіцяли відкликати свої голоси за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. На своїх сторінках в Facebook більшість нардепів зазначили, що голосування проходило маніпулятивно і не було оголошено про те, що законопроект поставлено на голосування в цілому.

Крім того, народний депутат від БПП Сергій Лещенко зазначив, що при голосуванні закону було неодноразово кнопкодаство. «Зокрема, голосували карткою депутата Павелка, який був відсутній в сесійній залі. Рада повинна переголосувати це питання», — написав він.

«229 голосів за конвертацію по курсу 8. За те, щоб ті, хто платили доларові кредити, покрили ризики тих, хто не платив. Зрештою, суспільство розділено на дві касти, в якій перемагає та, що робить ставку на невиплату кредиту, блокування Ради та популізм»,  — вважає нардеп.

Читайте також: НБУ проти прийняття закону щодо реструктуризації валютних кредитів

Як наголошується в пояснювальній записці прийнятого закону, він  обумовлений необхідністю вжиття оперативних заходів, спрямованих на забезпечення фінансової стабільності в державі, відновлення довіри населення до банківських установ і державі в цілому, підтримання економічного зростання та забезпечення дотримання конституційних прав громадян.

Закон спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб — резидентів України, які мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, у тому числі забезпечені іпотекою, укладеними з банками та іншими фінансовими установами, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку та умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.

Згідно із законом, «кредитори за письмовою заявою позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набрання чинності цим законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначених цим законом.

Читайте також: Законопроект про реструктуризацію валютних кредитів підготували до третього читання

Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.

Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами кредиторам забороняється вимагати від позичальників надання будь-яких інших документів, крім письмової заяви».

Законом визначено порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами, згідно з яким «реструктуризація існуючих зобов’язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі — залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.

Реструктуризація зобов’язань за споживчим кредитом оформлюється договором, у якому зазначаються:

— сума зобов’язання у національній валюті України;

— відсоткова ставка за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати відсоткової ставки, встановленої основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання за яким реструктуризуються;

— графік платежів за споживчим кредитом, у якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії договору про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом».

Законом також встановлено мораторій на стягнення майна та строк його дії протягом двох років.



загрузка...

Читайте також

Коментарі