Вічна реформа Податкової служби: чи зміниться ДФС після чергового «покращення»?

Минулого тижня уряд анонсував інституційну реформу Державної фіскальної служби, завершити яку, згідно із заявою міністра фінансів Наталії Яресько, заплановано до кінця 2016 року. Важливість цього кроку також полягає в тому, що реформування ДФС є однією з попередніх умов для виділення Україні другого траншу від МВФ згідно з програмою EFF.

Декларована мета реформи – ліквідація корупції, усунення можливостей для контрабанди та ухилення від податків. У Мінфіні сподіваються завдяки високим технологіям мінімізувати вплив людського чинника і значно скоротити кількість співробітників. Податкову міліцію передбачено «демілітаризувати», щоб вона не була каральним органом. Також заплановано об’єднати ключові сервіси ДФС. За словами міністра, основними завданнями реорганізації також є «збільшення прозорості процесу ухвалення рішень, а також створення системи стримування і противаг, перехресного контролю та внутрішнього аудиту і нагляду зовнішніх експертів».

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк водночас зажадав від керівництва ДФС змінити керівників відділень Служби в регіонах і впродовж кварталу змінити підхід до роботи. «Я вимагаю від Державної фіскальної служби тотальної зміни керівництва на місцях», – сказав він у середу, 24 червня, додавши, що реформа ДФС має бути не косметичною, а «всеосяжною та глибокою». На досягнення відчутних змін у роботі прем’єр відвів три місяці.

До того ж, Кабмін збирається перевести ДФС у підпорядкування Мінфіну. Найбільш корумповані митниці прем’єр запропонував передати в управління західним компаніям.

Фіскальне дежавю

Заяву можна було б сприйняти серйозно, якби прем’єр-міністр узявся до роботи кілька тижнів тому. У цьому разі згадався настільки ж насичений перший брифінг колишнього керівництва ДФС в особі Ігоря Білоуса, Володимира Хоменка та Віталія Науменка, якого трохи пізніше замінили на Анатолія Макаренка. «Диригував» тоді екс-міністр фінансів Олександр Шлапак.

Номінально вибирати попередній склад керівництва ДФС прем’єр доручив бізнесу. Насправді ж у нього в руках опинилися всі важелі впливу на Службу, оскільки як міністр фінансів Шлапак, так і інвестбанкір Білоус, делеговані «від представників бізнесу», були близькими до Яценюка людьми.

У ті часи так само багато говорили про реформу «фіскального монстра», створеного екс-главою Міндоходів Олександром Клименком у кооперації з іншими чиновниками з оточення Віктора Януковича. Насправді модель, побудована колишньою владою, припала до душі прем’єру. Упродовж року нові керівники країни успішно нею користувалися. Обіцяних змін у роботі податкових органів бізнес так і не побачив, хіба що вивіска «Міністерство доходів і зборів» змінилася на іншу – «Державна фіскальна служба».

Кар’єра минулого складу керівництва ДФС закінчилася так само голосно, як і почалася, але тільки з результатами, протилежними до очікуваних. 24 лютого Арсеній Яценюк усунув перших осіб фіскального органу від посад і доручив провести службове розслідування, за результатами якого Макаренка й Хоменка звільнили, а Білоус незабаром сам пішов у відставку – щоб за кілька тижнів очолити Фонд держмайна.

Водночас, члени спеціальної комісії підписалися під нерозголошенням інформації, яку вони отримали під час цієї перевірки – і її результати так і залишилися недоступними для громадськості.

Від прем’єра до президента

Після відставки керівництва ДФС прем’єр пішов далі, доручивши організувати грандіозний конкурс із вибору нового глави із залученням міжнародних HR-компаній та громадськості.

Ідеолог податкової реформи Олена Макеєва, заступник міністра фінансів, на брифінгу, де Мінфін оголосив фіналістів, зазначила, що очолювати Службу має людина, яка не тільки розуміє податки, але й має досвід у керуванні великими компаніями: «Дуже важливо, щоб ця людина була дистанційована як від політичних процесів усередині країни, так і від впливу інтересів фінансово-промислових груп або великого бізнесу».

У запропонованому списку із шести десятків кандидатів, теоретично, такі люди були. Однак нового главу складно назвати людиною, далекою від великого бізнесу й політики. Цю посаду у підсумку посів Роман Насіров – депутат від БПП, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики, який раніше працював в інвестбанкінгу. Упродовж року – до квітня 2014-го – обіймав посаду заступника голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації.

Потім Насіров отримав собі двох заступників − Сергія Білана і Костянтина Лікарчука. Перший заступник голови ДФС Білан з 1998 року працював в СБУ, займаючи різні посади в оперативному та керівному складі. З 2006 року він став директором ТОВ «Акваленд», а в 2013-му − директором ТОВ «Гелексі-системз». Потім у березні 2014-го повернувся в СБУ. «Він − офіцер, порядна людина, за ним немає жодного факту заплямованості. Три місяці він перебував в АТО», − так представив свого нового колегу Роман Насіров. Проблемою в даному випадку є те, що в українських реаліях для СБУ контрабанда є одним із способів заробітку.

Ще одним заступником глави ДФС став Костянтин Лікарчук. «Ми намагалися знайти людину справді не з системи, яка буде фахівцем і з кришталево чистою репутацією. Костянтин понад 15 років працював у провідних юридичних компаніях. У нього хороша освіта, закордонна. Я думаю, ця людина зможе побудувати правильний режим митної служби України», − такою ремаркою супроводив нове призначення Насіров.

Стверджувати, що Лікарчук «не з системи» − теж складно. Компанія Avellum pernters, в якій раніше працював новий призначенець, цього року стала внутрішнім радником Мінфіну з питань обслуговування зовнішнього боргу України. За даними співрозмовників Forbes, зовнішньому раднику − компанії White & Case − таку вказівку дали з Мінфіну.

На підставі чого було надано перевагу саме компанії Лікарчука, у Мінфіні не пояснили. Не прокоментували цей епізод і в самій White&Case. Також у міністерстві не відповіли на запитання, скільки бюджетних коштів буде витрачено на співпрацю з цією структурою. За даними Forbes, подібний контракт коштує не менше 30 млн грн, але скільки з них отримає Avellum parnters, а скільки White & Case − невідомо.

Співрозмовники Forbes, близькі до Мінфіну, пов'язують Лікарчука з депутатом від БППОлександром Грановським і стверджують, що той має на нього значний вплив. Сам Грановський, як і Лікарчук, цю інформацію спростовує. «Ми друзі, він мій колишній клієнт», − запевняє Лікарчук. На питання, чи має Олександр Грановський непрямий вплив на прийняття рішень, які знаходяться в межах компетенції першого заступника ДФС, Лікарчук відповів заперечно.

«Півроку у вас немає. У вас є три місяці, щоб платники податків відчули нову податкову культуру», − звернувся Яценюк до нового керівництва ДФС. Дивно, що він не вимагав подібних речей у попереднього керівництва Служби, яке було підконтрольним йому. Тепер же прохання прем'єра може залишитися непочутим: головні посади в ДФС зайняли люди, близькі до Адміністрації президента. А тому непряму відповідальність за реформу фіскальних органів тепер несе глава держави. Чи захоче він міняти цю систему?

Зміниться форма, але не суть...

Вже минуло більше року з моменту ліквідації Міндоходів, проте позитиву у ставленні бізнесу до роботи як податкової служби, так і митних органів не додалося. «Податкова міліція як вривалася, так і вривається; хабарів як вимагали, так і вимагають; всі питання анулювання свідоцтва платника ПДВ за незнаходження за місцем реєстрації − як були, так і залишаються; зустрічні звірки як були, так і залишаються − коли нічого не можна довести і пишеться, що платник проводить якісь нереальні операції, які оскаржити не можна», − перераховує проблеми віце-президент УСПП Юлія Дроговоз. При цьому вона додає, що зараз навіть усе це здається дрібницями в порівнянні з електронним адмініструванням − це ноу-хау затьмарило собою всі негативи, які раніше спостерігалися в роботі з податковою.

Якщо говорити про митницю, то в деяких випадках ситуація стала ще гіршою, ніж при Міндоходів. Один із прикладів − «вмираючі» порти південного напрямку. «Пішло дуже багато вантажів. Практично всі «західники», як ми їх називаємо, які возили вантажі до Львова, до Чернівців, − вони всі перейшли працювати в польські порти. Тільки тому, що у нас мінімум 400-500 доларів різних хабарів, незрозумілі форми контролю... Клієнти люблять прогнозовану логістику, коли ти розумієш, скільки будеш платити, і за який термін твій контейнер буде оброблено», − розповідає заступник гендиректора Асоціації міжнародних експедиторів України Олександр Захаров, додаючи, що в цій сфері було задіяно десятки тисяч людей.

При цьому для самих представників ДФС як не було, так і не вводиться ніякої відповідальності. У нинішньому ж перетворенні ДФС зміни відбудуться швидше формальні, а не по суті. «Підпорядкованість ДФС Міністерству фінансів − це не реформа. Про це йшлося, ще коли рік тому створювалася сама служба. Потім в останній момент її підпорядкували Кабміну, тепер знову підпорядкували Мінфіну. Але по суті Мінфін і так мав вплив на ДФС, займався формуванням податкової політики. Це реформа?», − дивується Юлія Дроговоз, додаючи, що особливої конкретики в задекларованих нововведеннях немає.

Враховуючи те, що Україна підписала Договір про Асоціацію з ЄС, у пошуках орієнтирів далеко ходити не треба, а слід як мінімум адаптувати внутрішнє законодавство до європейського. За словами екс-міністра економіки Сергія Терьохіна, у програмі про Асоціацію на зміну законів, прийняття регламентів і директив ЄС щодо адміністрування податків України відведено трирічний термін. «Для того, щоб адаптувати наше законодавство, було прийнято два закони. Перше − прибрали подвійну сертифікацію по фармацевтичних продуктах, і друге − щоб аграрії не давали посилання на походження продукту, коли вони експортують свою продукцію в ЄС. Теоретично до кінця цього року таких законів треба прийняти десь 60», − підкреслює Терьохін.

Враховуючи низку подібних факторів, виникає закономірне питання: а чи є взагалі бажання у представників української влади змінювати щось у роботі податкової служби? Поки що співрозмовники Forbes більш схильні до того, що це ще одна «реформа заради реформи», яку потрібно провести для отримання чергового траншу від МВФ.

У відносинах бізнесу і фіскальних органів очікувати змін у найближчому майбутньому не варто. «Доки не з'явиться відповідальність конкретного податківця, до тих пір не буде порядку. Але податкова принципово не хоче приймати [такі правила] і брати відповідальність [на себе]. Бо, мовляв, якщо на них буде відповідальність, вони нічого робити не будуть», − резюмує в розмові з Forbes представник бізнесу на правах анонімності.

Автор: 

Джерело: forbes.ua

Рекомендуємо прочитати

Німецький політик зробив резонансну заяву щодо Криму та РФ

Заступник голови німецької право-популістської партії "Альтернатива для Німеччини" Олександр Гауланд закликав визнати окупований Крим частиною Росії....

Це може бути цікавим

Білоруська авіакомпанія планує відкриття рейсу в Херсон

Білоруська авіакомпанія Белавія планує відкрити регулярний рейс Мінськ - Херсон....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Гройсман пояснив, що означає нова енергостратегія України

Володимир Гройсман назвав затвердження енергетичної стратегії України до 2035 року історичним днем....