З погляду професіоналів-фінансистів, ми живемо в час фундаментальної перебудови системи роботи з великим приватним капіталом як у нашій країні, так і в усьому світі. Це, з одного боку, створює безліч безумовних труднощів і проблем для банківської індустрії та її клієнтів, а з іншого – вимагає переосмислення поточних підходів і пошуку нових рішень. Попереду нова парадигма бізнесу Private Banking & Wealth Management і нові пропозиції.

Що змушує так стверджувати? По-перше, тотальний перегляд підходів до банківської таємниці й віднесення технологій оптимізації оподаткування до дій, які караються кримінально. Клієнти відчули на собі зростання пресингу із боку підрозділів фінансового моніторингу та впровадження нового законодавства як на рівні OECD (Організація економічної співпраці та розвитку), так і на рівні кожної виділеної країни.

Банківські фахівці країн класичного бізнесу з управління великим приватним капіталом говорять про небувалий відтік клієнтів і коштів. Частина вельми впливових банкірів Заходу заявляє про занепад ери Private Banking & Wealth Management.

По-друге, фундаментальна економічна криза, що зумовили втрати клієнтів і банківських установ, унаслідок чого клієнти дедалі більше віддають перевагу найпростішим фінансовим рішенням і роботі з найбільш іменитими фінансовими брендами.

По-третє, політичні потрясіння, чи не найсерйозніші з часів розпаду Радянської імперії: санкції, накладені світовою спільнотою на Російську Федерацію, складна ситуація в економіці України, коли практично всі системні фінансові установи або з побоюванням дивляться в наш бік, або повністю припинили роботу до моменту, коли система стане прозорішою, а ситуація – передбачуванішою.

Якщо говорити про зміни в самій Україні, то картина для клієнта, що має хоч трохи вагомий капітал, щонайменше тривожна: закриття представницьких офісів цілої низки іменитих банків, обмеження доступу до коштів із боку регулятора, нові податки, виведення з ринку понад 50 ненадійних банківських установ. Як результат: зняття з рахунків понад 145 млрд грн у національній та іноземній валюті у 2014–2015 роках.

Процес девальвації торкнувся найширших верств суспільства і знецінив капітали, що, зі свого боку, скоротило кількість клієнтів. Згідно з даними, розміщеними на сайті Державної фіскальної служби України, кількість громадян України, які задекларували доходи від 1 млн грн і більше, скоротилася з 3770 у 2013 році до 683 у 2015 році.

Це все не могло не позначитися на банківському бізнесі. В Україні ситуація має свої власні унікальні риси, основними з яких є:

  • обережне ставлення до розміщення коштів в іноземній валюті (фактично обмежений доступ до коштів), громадяни воліють «зберігати» в готівці;
  • обмеження практично зупинили операції з дорогоцінними металами (злитки й монети);
  • оперування короткими (або середніми) строками розміщення коштів (3–6 місяців);
  • відмова від послуг Lifestyle management (нефінансові послуги програм лояльності тощо), переважають прагматизм, розрахунок і економія;
  • відмова від складних фінансових інструментів.

Тією чи іншою мірою відпадає необхідність у фінансовій оболонці бізнесу Private Banking, у якій він існував і розвивався в парадигмі 2003 – початку 2014 років. Для клієнтів збереглися пріоритети комфорту, конфіденційності та якості, але не фінансових рішень. Клієнти зацікавлені в іншій пропозиції, у якій якість обслуговування залишалася б такою ж високою, проте безпосередньо фінансові послуги банку стали б менш витратними. Це ж цікавить і заможних клієнтів, яких можна зарахувати до Mass Affluent. Вони, зі свого боку, тяжіють до ще кращого сервісу й уважнішого до себе ставлення.

Усередині країни основні гравці або зберегли вхідний бар’єр на колишньому рівні (тобто не було переоцінки з урахуванням девальвації гривні), або ж пішли ще далі, суттєво знизивши вхідну суму. Частина банківських установ перейшла від формату класичного Рrivate Вanking до формату Рrivate Вanking+ або, так званого, «преміального банкінгу».

Використовуючи старе кліше радянських часів, ми – країна, де переміг… Mass Affluent.

Які ж висновки можна зробити і яких змін чекати на ринку фінансових послуг України?

Очевидно, що збережеться необхідність індивідуальних рішень (tailor-made), але банки через зарегульованість просто не зможуть їх надати найближчим часом. Це може викликати появу сімейних офісів, консалтингових компаній. До прояснення ситуації й лібералізації законодавства не варто очікувати повернення офісів іменитих банківських установ. Та й пам’ятаючи прагнення наших співгромадян до закритості, напевно, не варто очікувати грандіозного успіху іноземців навіть у разі їхнього повторного приходу (найімовірніше, роботу з клієнтом вестимуть у віддаленому режимі).

Для кого це перспективно:

  1. Для банків, які не могли собі дозволити інвестиції у виділені офіси, дорогих фахівців і повноформатний бізнес Рrivate Вanking;
  2. Для державних банків, які істотно нарощують якість послуг і свою присутність на ринку;
  3. Для клієнтів, які завдяки кризі зможуть отримати кращу якість пропозиції та обслуговування.

Очевидними плюсами цієї ситуації можна вважати те, що технології обслуговування середнього класу не вимагають таких масштабних інвестицій, а також більш технологічні з погляду тиражування за географією присутності банківських офісів. Розвиток цього виду послуг має більшою мірою сприяти підвищенню культури використання та надання банківських послуг, підняти навички і професіоналізм як банківських фахівців, так і самих клієнтів.

З погляду загальносвітових трендів нам варто очікувати появи нових центрів впливу міжнародного Рrivate Вanking і нового формату послуг. Треба вважати, що з поліпшенням фінансової та політичної ситуації можливим є ренесанс цього бізнесу в Україні. Проблема в тому, що найпалкіші оптимісти говорять про строки 3–5 років і більше.

Автор: Олексій Александров,

доктор економічних наук, МВА, радник голови правління Ургазбанку

Джерело: forbes.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі