Українська енергетика почала балансувати на краю прірви, яка утворилася завдяки наслідкам дій сепаратистських рухів на Донбасі та загарбницький політиці РФ щодо України. Ця криза має цілком «вугільне» походження, бо половина наших ТЕС використовує вугілля, яке видобувається на тимчасово окупованій території. Це вугілля так званої антрацитової групи: антрацит та пісне.

Якщо поглянути на структуру української електрогенерації, то ТЕС мають більше половини від усіх встановлених потужностей країни, приблизно 27 ГВт і половина цих потужностей працює на вугіллі антрацитової групи, інша на вугіллі марок «Г» (газове) та «Д» (довгопламеневе). З останньою групою ситуація по видобутку та складам має прогнозовано позитивний характер, бо ці марки видобуваються на контрольованій Україною території.

Тема браку вугілля саме «антрацитової» групи почала підійматися ще влітку минулого року, бо стало зрозуміло, що прогнозованих поставок з півдня Луганської області та сходу Донецької області більше не буде. Вирішували цю проблему у різні способи: імпортом з ПАР, Австралії, РФ та «нестійкими» поставками з шахт на тимчасово окупованих територіях. До того ж надзвичайна тепла зима дала змогу пройти опалювальний сезон 2014-2015 відносно рівно без тотальних відключень споживачів. Але ця зима поставила вітчизняну вугільну генерацію на межу «виживання», бо більшість блоків ТЕС працювали у режимі постійних зупинок у наслідок браку маневрових потужностей у Об’єднаній енергосистемі України, що призводило до додаткового зношування і так вже старого обладнання ТЕС.

Так яке ми маємо на сьогодні становище з вугіллям на українських ТЕС:

2015-06-16_CoalDaily-01_1434448294

Сумарні запаси вугілля антрацитової групи на станціях дещо перевищують 360 тис. тонн, але треба зважати на те, що більше 60% знаходяться на складах Луганської ТЕС, яка зараз від’єднана від енергосистеми України, а Старобешівська ТЕС знаходиться на окупованій території (хоча і працює в енергосистемі країни). Тобто на станціях, які забезпечують стабільну роботу енергосистеми країни, на складах не більше 100 тис. тонн, а це менше ніж на тиждень їх роботи. Недарма блоки «антрацитових» станцій зараз більше ніж на 80% виведено з експлуатації.

2

Ця картина може сприйматися пересічним читачем, як цілком нормальна з огляду на те, що зараз ніяких віялових відключень не спостерігається, і на піку працює «тільки» приблизно 19 ГВт встановлених потужностей. Але така «безхмарна» картинка почне зазнавати кардинальних змін вже в липні, бо почнеться літній максимум споживання, і тоді нашій енергосистемі вже будуть потрібні 23-26 ГВт у пікові години споживання. То звідки взяти ці 4-7 ГВт, якщо на станціях нема вугілля? Та проблема літнього максимуму ще може виявитися не такою болючою, як у опалювальний період, коли витрати вугілля починають зростати разом з пониженням температури повітря. В у цей час нам вже буде потрібно 25-28 ГВт, а на піках до 33!

Тобто у період опалювального сезону нам потрібно мати 5-10 ГВт додатково до сьогоднішнього рівня задіяних потужностей, з яких «антрацитові» станції будуть становити від 70 до 100%. Для надійної роботи цих ТЕС у зимовий період необхідно (за експертними оцінками) 2,5-3,5 млн тонн вугілля, накопиченого на складах.

Так які існують варіанти для забезпечення вугіллям антрацитової групи вітчизняних енергетиків?

Існує декілька варіантів вирішення проблеми нестачі вугілля на станціях:

1. Використання українського вугілля з тимчасово окупованих територій

2. Імпорт вугілля антрацитової групи

3. Комбінування поставок українського та імпортованого вугілля

 

1.    Українське вугілля з тимчасово окупованих територій

Цей варіант далеко не новий. Він працював і працює протягом останнього року біль менш успішно, адже дещо більше1 млн тонн вугілля з ПАР, та невеликі партії з РФ і Австралії не змогли б забезпечити потреби енергетиків. До речі: останнє «африканське» вугілля спалили ще на початку березня!

Кінець травня видобутого вугілля антрацитових марок на тимчасово окупованих територіях знаходилося на складах шахт більше ніж 2,5 млн тонн. За це вугілля власники шахт (українські компанії) вже розрахувалися з шахтарями, відповідно до існуючих в Україні правил фінансових розрахунків. Найбільшою проблемою є вивезення вугілля за допомогою залізниці, тому що потрібно пересікати лінію розмежування між контрольованими та неконтрольованими Україною територіями з виконанням обов’язкових процедур перетину. До того ж, стан залізничних колій в районах бойових дій вносить додаткові ускладнення. Вони мають більш політичну складову, ніж формально-юридичну.

Якщо казати про загальний потенціал видобутку вугілля на цих територіях, то він складає до 600 тис. тонн на місяць. Реальна пропускна спроможність залізниці у вивезенні вугілля з того регіону складає приблизно 500 тис. тонн на місяць у нинішніх умовах.

Тобто для вивезення вже накопиченого на складах вугілля знадобиться при всіх ідеальних умовах не менше 5 місяців! При цьому, звісно, не враховано перебіг бойових дій в регіоні, наявності вагонів, ціни на вугілля та непрогнозовану політичну складову процесу. Останні дві складові цілком залежать від керівництва державних органів.

До речі, треба відзначити, що Антикризовий енергетичний штаб активно проробляє можливості вивезення вугілля з окупованих територій.

Варіанти вивезення вугілля з окупованих територій Донецької та Луганської областей на підприємства України (пропозиції Укрзалізниці)

 Варіант 1

 При існуючий пропускній спроможності інфраструктури та організації роботи контролюючих органів на пунктах пропуску, щодобове перевезення вугілля складає 69,4 тис. тонн (з них енергетичного 25,5 тис. тонн). 

Залізниця відправлення

Перевезення вугілля

Енергетичне вугілля

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис. тонн)

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис.тонн)

Донецька

2151,4

69,4

790,5

25,5

 Варіант 2

При покращенні роботи пунктів пропуску щодо приведення технічних норм огляду по обробці поїздів до мінімальних, щодобове перевезення вугілля може скласти 85,3 тис. тонн (з них енергетичного 33,2 тис. тонн). 

Залізниця відправлення

Перевезення вугілля

Енергетичне вугілля

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис. тонн)

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис.тонн)

Донецька

2644,3

85,3

1029,2

33,2

 Варіант 3

При відновленні контактної мережі, колійного господарства дільниць Ясинувата-Авдіївка-Донецьк-Ясинувата, Оленівка-Південнодонбаська, Фащівка-Дебальцеве-Кумшацький, Горлівка-Очеретино, Микітівка-Майорська, Микитівка-Костянтинівка та удосконалення пунктів пропуску, середньодобове перевезення вугілля може скласти 185,4 тис. тонн (з них енергетичного 50,1 тис. тонн). 

Залізниця відправлення

Перевезення вугілля

Енергетичне вугілля

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис. тонн)

Всього за місяць (тис. тонн)

с/д

(тис.тонн)

Донецька

5747,4

185,4

1553,1

50,1

Інформація ДФС щодо способів постачання вугілля із зони АТО

Перший спосіб

 Вугілля вивозиться залізничним або автомобільним транспортом безпосередньо через контрольні пункти на лінії розмежування за відповідними дозволами, які надаються в установленому порядку.

Вивезене вугілля може бути використане українськими підприємствами, розташованими на контрольованій території, або експортоване за межі України з відповідним митним оформленням за зовнішньоекономічними договорами, укладеними українськими підприємствами, розташованими на контрольованій території.

Реалізація цього не потребує додаткового законодавчого врегулювання актів Уряду.

Другій спосіб

 Приймаючи до уваги пошкодження залізничної інфраструктури у зоні проведення АТО, вугілля може бути вивезене залізничним транспортом через тимчасово неконтрольовані Україною пункти пропуску на українсько-російському державному кордоні, Донецький та Луганський областях, переміщено територією РФ та ввезено на територію України через пункти пропуску, розташовані на контрольованій частині державного кордону.

У цьому варіанті вугілля вивозиться через державний кордон без будь-якого контролю з боку державних органів, а митниці ДФС та територіальні органи Держприкордонслужби зможуть здійснювати прикордонні та митні процедури лише на підставі оформлення залізничних накладних.

Незважаючи на те, що такий спосіб переміщення є одним з різновидів митного режиму транзиту, передбаченого Митним кодексом України, реалізація цього способу потребує прийняття Урядом відповідного розпорядження, оскільки діючим законодавством не передбачена можливість вивезення товарів за межи України без здійснення митних та прикордонних процедур.

Щодо можливостей контролю за постачанням вугілля із зони АТО

Для контролю за тим, що на контрольовану територію України ввозиться вугілля, видобуте на території проведення АТО, на нашу думку, необхідно використовувати не лише документи (паспорти, сертифікати), які надаються постачальником, а й результати лабораторних досліджень, відібрані під час переміщення вугілля через контрольні пункти на лінії розмежування або пункти пропуску на державному кордоні.

Контроль за тим, щоб вугілля постачалося підприємствами, зареєстрованими на контрольованій території, не є достатньо ефективним заходом, оскільки ми не маємо можливості відслідковувати ланцюг від шахти до такого підприємства.

В зв’язку з чим більш ефективними способами можуть бути:

—       запровадження обмежень (яких саме – треба думати) щодо використання підприємствами-постачальниками вугілля із зони АТО коштів, отриманих за його реалізацію;

—       встановлення обмежень щодо форм розрахунків, які можливо використовувати при постачанні вугілля із зони АТО.

Як бачимо, вугілля на Донбасі, можна казати, що вистачає, щоб пройти опалювальний сезон та завчасно завести його на станції за усіх сприятливих умов, адже середньомісячна потреба вітчизняних «антрацитових» ТЕС складає 500-700 тис. тонн.

Але оптимістична картина може не скластися з багатьох причин:

  1. Перебіг військових дій та їх наслідки для інфраструктури регіону.
  2. Можливе падіння видобутку вугілля в наслідок браку інвестицій у розвиток шахт на окупованих територіях. Без інвестицій у розробку нових лав, як правило через півроку, видобуток вугілля знижується. Для зниження видобутку зараз існують усі передумови.
  3. Бюрократичні та інші перепони при ввезені вугілля на підконтрольну Україні територію. З такими випадками українські компанії вже стикалися.
  4. Обмеження чи заборона транзиту українського вугілля через територію РФ. Таке рішення може бути прийнято у будь-який момент з боку РФ.

Але українське вугілля — не єдиний шанс подолати «антрацитовий» голод для вітчизняних енергетиків.

Продовження незабаром…

джерело: Центр дослідження енергетики



загрузка...

Читайте також

Коментарі