Половина заповідних об’єктів Києва ніколи не потрапить у земельний кадастр

Половина заповідних об’єктів Києва ніколи не потрапить у земельний кадастр

Дослідження, проведене екологами ЕПП виявило нову, невідому проблему об’єктів природно-заповідного фонду. Крім того, що більшість об’єктів досі не мають встановлених на місцевості меж, деякі з них внести до Державного земельного кадастру не можна буде ніколи.

Така ситуація пов’язана із тим, що низка рішень про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду, у випадках коли такими є окремі дерева, взагалі не вказує площу об’єкта (в нормі, навколо дерева охоронний статус надається ділянці мінімальною площею в проекцію крони). Незначне, здавалось би, недоопрацювання, стає причиною значних проблем вже після створення таких об’єктів. Головною проблемою є неможливість внести такі об’єкти природно-заповідного фонду до Державного земельного кадастру, адже охоронний статус має лише дерево а не земельна ділянка під ним.

«Оскільки ділянка під заповідними деревами не має природоохоронного статусу, її цілком можуть віддати під забудову, або для будь-яких інших потреб, що цілком може стати причиною умисного пошкодження заповідного дерева новим власником ділянки з метою його ліквідації та скасування статусу. – коментує еколог ЕПЛ Олексій Василюк. — Наприклад у Києві, нам не вдалось виявити пам’ятки природи «вікові дерева береки» на вул.Банковій та «Вікові каштани та липи» на вул.Володимирській».

Такі об’єкти виявлені нами у Херсонській області (22), Закарпатській (5), Львівській областях (17) та у м.Києві (106). При цьому, практика прийняття таких рішень порівняно недавня. Так, остання «безземельна пам’ятка» — «Франковий дуб», оголошений у м.Львові відповідно до рішення Львівської обласної ради від 18.03.2014 № 989 «Про створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Франковий Дуб».

Волонтер ЕПЛ Вероніка Скворцова вивчала причину появи безземельних пам’яток природи. Більшість з них створені у роки, коли протягом тривалого часу в адміністративній одиниці не оголошувались нові заказники і пам’ятки природи. Оскільки створення пам’ятки природи, що не має ділянки, — не потребує погодження з землекористувачами, і їх формальне створення не викликає складностей. Відтак, у роки, коли наприклад м.Києву треба було прозвітувати про розвиток мережі ПЗФ, створювали десятки дерев-пам’яток природи, хоча цим площа ПЗФ міста зовсім не змінювалась.

Екологи ЕПЛ вважають, що для вирішення виявленої проблеми необхідно внесення змін до рішень про оголошення заповідних дерев та присвоєння кожній з пам’яток відповідної земельної ділянки не меншої ніж площа проекції крони.



загрузка...

Читайте також

Коментарі