“Регіоналам в законі” Майдан лише снився

“Регіоналам в законі” Майдан лише снився

Колишній представник Януковича Ю. Мірошніченко продовжує забудовувати Обухівщину. На нього не розповсюджується постреволюційна практика. Його чесно зароблені “статки-маєтки” не підпадають під усуспільнення. Навпаки, все відбуається як у старі феодальні часи, коли землі громади переходили на баланс “бідного”, але “чесного” пана за одну ніч. Гайдуки тому свідки. І “болт” на закон – один для всіх.

Про це йдеться в статті Колишній “регіонал” Юрій Мірошниченко засипав 30 соток озера.

***

— Звідси видно елементи малого “Межигір’я”. Там власний причал, будиночки для прислуги, собачарні, навіть обсерваторія. Так що я — щасливий сусід Мірошниченка, — каже 32-річний Павло Марков із села Підгірці за 20 км від столиці.

Показує на маєток Юрія Мірошниченка, колишнього представника президента Януковича в парламенті. Нині той є нардепом від “Опозиційного блоку”. Будуватися тут почав 2010 року. Територія — з гектар. Рік місцеві жителі дачного кооперативу “Арсеналець-6″ протестували проти будівництва, бо Мірошниченко засипав 30 соток озера й перекрив їм берег і дорогу до лісу. Тільки торік восени прокуратура Київщини порушила кримінальну справу за незаконне захоплення землі. Результатів розслідування досі немає.

Павло Марков виходить з авто “Фольксваґен Пассат”. Запрошує у двір свого двоповерхового будинку. Доріжки викладені плиткою, трава на газонах рівно скошена. Веде до маєтку нардепа в обхід, через сосновий ліс.

— Дім побудований на воді. Раніше тут був пляж, — розказує дорогою. — Засипали озеро півроку — і день, і ніч їздили фури. Завозили землю, глину, якусь спеціальну суміш. Глибина озера, де зараз стоїть будинок, сягала 15 метрів. Приїжджав сюди прокурор Обухівського району. Тільки розводив руками. Казав: “У мене родина, робота — нічого не можу вдіяти. Знаєте, яка людина тут будується?”

Доходимо до металевої огорожі. Павло щосили налягає на неї і валить на землю. Метал гнеться.

— Прошу — це загальна територія, а не власність Мірошниченка, — каже Марков. — Ділянки оформили на підставних людей. Потім їх придбали через підставні компанії, а кінцевий власник — Мірошниченко. А він запевняє, що нічого не засипав. Плаче на телеефірах і їсть борщик із термоса у Верховній Раді. Тут живуть багаті люди, але не нахаби. А він вирішив, що може все.

Маєток обгороджений триметровим бетонним парканом. Чути гавкіт собаки. Два двоповерхові будинки під червоною черепицею з’єднані між собою довгим коридором. Дім ліворуч від паркану майже завершений. Стіну іншого біля центрального вікна не обклали плиткою. Дві відкриті веранди завішені порваною синьою тканиною. Коли вітер її піднімає, всередині видно складені купами бетонні конструкції й сіру плитку. Ліворуч паркану ростуть із десяток високих сосен. Біля них — купа сміття і бетономішалка. З протилежного боку — дошки й піддони.

— Тут день і ніч все гуло і будувалось, — розповідає Павло. — Тільки фундамент заливали півроку. Будівництво припинилося після втечі Януковича з “Межигір’я”.

На вході до маєтку будівельник фарбує в сірий колір щойно зварений із металу каркас воріт. Біля нього стоїть сивий охоронець. Опирається на паркан.

— Вроде уже другой хозяин, продали иностранцам, — каже. — Но толком никто не говорит.

Метрів за 50 від свого маєтку Мірошниченко встановив дитячий майданчик. Обгородив його зеленим парканом із профнастилу. Заріс кропивою і лопухами. Є три лавки, гойдалка, дві невисокі гірки, пісочниця, карусель і пружинна гойдалка.

— Нічого хорошого про цього Мірошниченка сказати не можу, —підходить 72-річна Галина Федорівна. Поправляє червону бейсболку. Тримає садовий секатор. — Забрав у людей озеро. На території його маєтку раніше був майданчик. Там хлопці у футбол грали. Коли все засипали, то вони голосно лаялися. Щоб якось від людей відкупитися, Мірошниченко встановив у кооперативі дитячий майданчик. Малишню люди водять, бо більше нема де погулять. Мірошниченко тоже явився на відкриття. Хотіла йому сказати все, що про нього думаю, але охоронці підійти не дали.

Вузькою вуличкою йдемо до незабудованої території біля озера. З води у блакитному купальнику виходить мешканка дачного кооперативу “Арсеналець-6″ 65-річна Тамара Яківна. Витирається рушником.

— Хай та падлюка здохне, — киває на маєток Мірошниченка. — Правда, Бог його і так вже наказав. У нього ж дитинка народилася з синдромом Дауна.

Жінка накидає рушник на плечі. Прикриває ним груди.

— Купаюся тут щодня — з квітня по листопад з 1987 року, —розповідає. — Раніше це озеро було чудом, вода — яскраво-бірюзова. Тут жили качки й лебеді. Ця падлюка багато наробила озеру шкоди. Коли біля свого маєтку засипав частину водойми, по всьому озеру пішов величезний слой глиняної піни. Воно ж усе осіло на дно й закрило ті джерела, що залишилися. Раніше заходиш у воду і навіть на глибині свої ноги бачиш. А тепер їх видно тільки на мілині. Ще років 10 тому люди купалися по всьому периметру озера. А тепер сюди й підступитися не можна, бо народним слугам все мало. З одного боку — маєток Мірошниченка, з другого настроїли генделиків і людей на пляж тільки за гроші пускають. Нам оставили оцей кусочок. Кооператив хоче його приватизувати, але зробити це нам не дають. Тільки таким скотам, як Мірошниченко, все дозволяють.

 Купив будинок у Каліфорнії

Юрій Мірошниченко два роки тому придбав нерухомість у американському штаті Каліфорнія. Це двоповерховий будинок з 35 сотками землі. Вартість — $3,5 млн. Раніше належав родині комедійного актора Райана Стайлза. Там п’ять кімнат. Є бібліотека, більярдна, два бари. На території — гараж на чотири машини, сауна, басейн.

Журналісти з’ясували, що будинок купували на матір нардепа 66-річну Валентину Кочуру. За місяць пере­оформили на компанію, що належить дружині Мірошниченка Софії. У лютому 2015-го будинок виставили на продаж. Спочатку власники хотіли отримати за нього $5 млн, зараз — $4,5 млн.

В однієї жінки заливає перший поверх

Із директором дачного кооперативу “Арсеналець-6″ 62-річним Віталієм Чередником зустрічаємося в Києві біля заводу “Арсенал”.

— Блакитне озеро й територія навколо будинку Мірошниченка — комунальна власність, — розповідає. — Він зайняв її незаконно. Під будівництво йому виділили чотири ділянки по 20 соток. До цього ще засипав глиною і землею 30 соток Блакитного озера. Мешканці одразу ж почали протестувати. Звертались у прокуратуру, до Януковича. Приїжджав прокурор Обухівського району з двома заступниками. Сказали: “А де ви тут бачите озеро? Тут — тверда земля”. Через будівництво пляж перетворився на свинарник. Скрізь валялося будівельне сміття, а на дні озера — шматки шиферу і металу. Ще припинилося сполучення ґрунтових вод з каналами. Через це піднявся рівень води. В ­однієї жінки під час паводка вода заливає перший поверх. Останнім часом на зв’язок не виходить ні Мірошниченко, ні його юристи.



загрузка...

Читайте також

Коментарі