Чи має Україна перспективи мати контрактну армію?

Чи має Україна перспективи мати контрактну армію?

В України немає шансів завершити війну на Сході без військової компоненти. Дипломатичні та економічні засоби впливу на ситуацію є рівновеликими та не мають значення без боєздатної армії, яка може стримати натиск «богообраного рускава міра».

Тож яка модель комплектування армії є оптимальною для України зараз? В умовах, коли війна не є швидкою та переможною, знову стають популярними розмови про професійну армію, яка врятує Україну, а заодно позбавить нас (наших дітей) необхідності ризикувати власним життям на фронті.

Читайте також:  Армія витратить 32 млн грн на ремонт машин і винищувачів

Давайте розглянемо аргументи:

  1. Існує міф про неефективну призовну систему та ефективну контрактну. Це неправда. Одна з найкращих армій світу – у Швейцарії, і вона призовна. Її постійний (професійний) кадровий кістяк становить лише 5% від загальної кількості у 200 000. Всі інші – це строковики (усе придатне до служби чоловіче населення), які призиваються на короткі навчальні збори щороку аж до 50-ти років.

Призовна армія Ізраїлю загальною чисельністю близько 190 тис. осіб є реальним гарантом суверенітету держави, що процвітає в оточенні недружніх країн.

Читайте також:  Армія готова до інтервенції окупантів з боку Криму

Бундесвер, як і Росія,  мають змішану контрактно-призовну системи. Це означає, що офіцери (унтер-офіцери/прапорщики) служать на постійній основі, рядовий склад призивається, але частина підрозділів комплектуються лише на постійній основі з огляду на складність підготовки та підтримання належного рівня знань та навичок. Йдеться про високотехнологічні частини (авіація, ППО, флот, танкові частини тощо) чи, наприклад, сили спецпризначення.

Україна зараз має схожу змішану систему, щоправда доля контрактників в армії зменшилася з 60 до 40 % у 2014-15рр., що пов’язано з масовою мобілізацією військовозобов’язаних.

  1. Другий фактор – економічний. Найкраща армія світу в США, і вона контрактна. Це правда. Її утримання вартує платникам податків у 584 млрд долл/рік (2015), що у перерахунку на 1 військовослужбовця складає 408 тис. долл. Український військовий бюджет у перерахунку на 1 військового  становить 8160 долл. Це у 50 разів менше. Йдеться і про зарплати, і про побут і про технічне забезпечення. Росія витрачає на 1 військовослужбовця у десять разів більше – 80 000 дол., але також не може дозволити собі відмовитись від призову. Зараз РФ має близько 310 тис. призовників та 230 тис. контрактників серед рядового і сержантського складу.
  2. Морально-психологічний фактор. Прямої залежності між «більше платиш – краще служиш» немає. Гроші є важливим, але не ключовим мотивуючим фактором. Наприклад, більша частина з тих, хто перейшов на сторону ворога у Криму навесні 2014 року, були саме контрактники. Включно з цілими управліннями непогано оплачуваних офіцерів СБ України.

Читайте також:  Армія США набирає носіїв української мови

Окрім іншого, бойовий дух армії, що воює, залежить від конкретної ситуації на фронті «тут і зараз». Дозволю собі припущення, що у часи поразок, оточень та відступів серпня-вересня 2014 року (Іловайськ, Савур-Могила) зарплата не була достатнім стимулом для залучення в армію 50-ти тисяч нових бійців.

  1. На чисельності зупинюся окремо. Тут слід брати до уваги співвідношення до армії нашого довічного ворога – Росії. Загальна чисельність армії РФ – 1 млн. осіб. Із них до 50 тис. орків у боєздатних частинах зосереджено на наших кордонах. Підкреслю, що воюють в арміях далеко не всі військовослужбовці. Існують штабні, навчальні, логістичні, ремонтні та інші допоміжні підрозділи. Так, при встановленій чисельності ЗС України у 250 000 осіб (з них 204 000 військовослужбовців) ми маємо лише близько 40 тис. армійців на Сході. Плюс боєздатні частини на інших ділянках Україно-Мордорського кордону. Таким чином, при прибутті в Україну 10 000 зелених злочинців з Росії (вони саме злочинці, бо беруть участь в неоголошеній війні), ми маємо збільшити нашу військову машину на 40-50 тис. осіб. Миттєво. За таких обставин на перше місце виходить організований мобрезерв  (особи, що раніше служили в Збройних Силах, мають військові спеціальності і зараховані у запас). Призов новобранців якраз і забезпечує навчання і підготовку військовим спеціальностям.

При цьому призов не тотожний участі у бойових діях. Рішенням Президента України військовослужбовці строкової служби не беруть участь у безпосередніх боях на Сході, головний тягар яких лягає на контрактників та мобілізованих воїнів.

Читайте також:  Українська армія займає 21 позицію по потужності, російська — другу

Необхідність мати підготовлений резерв військовослужбовців на випадок агресії очевидна не лише в Україні. Так, у березні 2015 року, Литва (член НАТО!!!) вперше з 2008 року відновила обов’язковий призов, який відбудеться вже у вересні.

Такі факти. Отож українцям слід якомога швидше позбутися ілюзій, що маючи за сусіда агресивного психопата, власну безпеку можна купити за рахунок найму  контрактників.

Читайте також:  «Армія Новоросії» воює під алкоголем

Володимир Полевий,

експерт з національної безпеки Інформаційно-аналітичного центру (виступ на програмі Дебати Pro від 27.05.15 р.)

Джерело: РНБО



загрузка...

Читайте також

Коментарі