Влітку 2015 року слід готуватися до чергового витка інфляції, а також зростання курсу долара та євро. Такий прогноз дає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Фонд гарантування вкладів інформує про накопичений резерв у сумі 18 млрд грн. Йдеться про кошти, передбачені та виділені за борговими правочинами, які не мають під собою матеріальної бази у вигляді зростаючого ВВП. Тобто, вони безпосередньо впливатимуть на цінність гривні, коли гроші з рахунків Фонду потраплять в обіг. Оскільки пік виплат заплановано на літній період 2015 року, саме в цей час треба готуватися до неминучого падіння гривні, а отже, й зростання валюти».

Він додає, що напередодні місцевих виборів знову в ручний спосіб цей процес буде приглушено.

ГО «Публічний аудит» також проаналізувала ситуацію з абсолютно всіма банками, в які протягом минулого та вже в цьому роках була введена тимчасова адміністрація ФГВФО і які згодом були ліквідовані або ліквідовуються зараз. У ході дослідження виявлено, що робота Нацбанку з виведення банків із ринку відбувалася невчасно та вибірково. Крім того, масштабне усунення гравців банківського сектору навантажує фінансовими обов’язками Фонд гарантування вкладів в обсязі, з яким на сьогодні не може впоратися (понад 40 млрд грн виплат при наявних 18,2 млрд грн).

«Логіка НБУ у визнанні банків неплатоспроможними часто була непослідовною. До прикладу, у банк “Надра” Регулятор ввів тимчасову адміністрацію лише в лютому 2015 року, хоча чисельні випадки невиконання обов’язків перед вкладниками (майже повна зупинка повернення депозитів) почали фіксуватися з січня 2014 року. Поряд з цим “Енергобанк”, показники якого були в рамках встановлених норм протягом всього 2014 року, був визнаний неплатоспроможним досить швидко й стрімко. Аналогічна ситуація і з “Кредитпромбанком», – розповідає аналітик «Публічного аудиту» Андрій Андрущенко.

Він додає, що на рівні з двома вищезазначеними банками можна навести приклад «Укрсоцбанку» (UniCreditBank), в якого з п’яти основних нормативних показників виявлено проблеми з трьома – тим не менше, банк і досі функціонує.

«Разом з тим кожен розуміє, що за час зволікання НБУ з визнанням банку неплатоспроможним, власники встигають виводити основні обсяги активів», – вказує фахівець.

Найхарактернішим прикладом, за його словами, є ситуація, що склалася з «Дельта Банком». Показники банку були на межі мінімальних, починаючи ще з весни 2014 року, – тоді він зупинив видачу депозитів і почав повертати вкладникам не більше, ніж 200 грн у день. Тим не менше, «Дельта Банку» вдалося отримати від держави 10 млрд грн на підтримку ліквідності, але очікуваного ефекту та спаду напруги це не дало.

«Із різницею всього в два місяці Нацбанк встиг визначити “Дельта Банк” системно важливим і таким, що підлягає рекапіталізації від держави (25 грудня 2014 р.), а потім – неплатоспроможним (2 березня 2015 року). Є підстави вважати, що за цей час рішення стосовно його ліквідації приймалися не з огляду на банківський ринок, а залежали від волі зацікавлених осіб», – стверджує Андрій Андрущенко.

Не менш показова історія, за аналізом «Публічного аудиту», і з «Міським комерційним банком», в який тимчасову адміністрацію було введено вже тоді, коли з нього вилучили основну частину активів.

Станом на травень 2015 року, за 7 місяців роботи тимчасової адміністрації активи ВіЕйБі Банку» скоротилися більш ніж утричі та становлять 5,85 млрд грн. При чому, великі вкладники банку запропонували і НБУ, і Фонду гарантування вкладів створення перехідного банку і викупу його великими клієнтами – як найменш витратний спосіб виведення установи з ринку. Вкладники були готові заморозити свої депозити, ввести мораторій на виплату будь-яких вкладів та з часом конвертувати власні депозити в акції перехідного банку.

«Очевидно, пасиви банку Регулятор вирішив використати по-іншому, тому цю ідею Нацбанк навіть не розглядав. Хоча завдяки перехідному банку держава могла б зекономити кошти Фонду, а люди не втратили б свої вклади», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

За твердженням «Публічного аудиту», стрес-тести Нацбанку можна ставити під сумнів, оскільки в них закладався занижений діапазон коливання гривні – від 11 до 12,5 гривень за долар. Тому інформація Регулятора щодо стійкості та вразливості портфелю банків не є точною, але й вона вкрай песимістична: майже 40 % установ банківської системи потребують збільшення капіталу більш ніж на 100 млрд грн.

«Наприкінці лютого цього року Нацбанк фактично відмовився від базових і основних принципів контролю за банківською системою, дотримання яких має забезпечувати стабільну роботу учасників ринку. Це потягло за собою різке зниження рейтингів України за версіями авторитетних міжнародних агентств (Fitch, Moody`s) до мінімально допустимих або переддефолтних (СС, Саа3), а також падіння нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (не менше 10 %) по всій банківській системі до рекордного мінімуму України, з 18,26% (станом на 01.01.2014) до 7,84% (станом на 01.05.2015)», – резюмує Максим Гольдарб.

Нагадаємо, поряд із масовою ліквідацією банків НБУ продовжує надавати кошти рефінансування – за 4 місяці 2015 року було роздано понад 70 млрд грн.



загрузка...

Читайте також

Коментарі