Курс валют вже з літа почне знову зростати — аудитори

Влітку 2015 року слід готуватися до чергового витка інфляції, а також зростання курсу долара та євро. Такий прогноз дає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Фонд гарантування вкладів інформує про накопичений резерв у сумі 18 млрд грн. Йдеться про кошти, передбачені та виділені за борговими правочинами, які не мають під собою матеріальної бази у вигляді зростаючого ВВП. Тобто, вони безпосередньо впливатимуть на цінність гривні, коли гроші з рахунків Фонду потраплять в обіг. Оскільки пік виплат заплановано на літній період 2015 року, саме в цей час треба готуватися до неминучого падіння гривні, а отже, й зростання валюти».

Він додає, що напередодні місцевих виборів знову в ручний спосіб цей процес буде приглушено.

ГО «Публічний аудит» також проаналізувала ситуацію з абсолютно всіма банками, в які протягом минулого та вже в цьому роках була введена тимчасова адміністрація ФГВФО і які згодом були ліквідовані або ліквідовуються зараз. У ході дослідження виявлено, що робота Нацбанку з виведення банків із ринку відбувалася невчасно та вибірково. Крім того, масштабне усунення гравців банківського сектору навантажує фінансовими обов’язками Фонд гарантування вкладів в обсязі, з яким на сьогодні не може впоратися (понад 40 млрд грн виплат при наявних 18,2 млрд грн). «Логіка НБУ у визнанні банків неплатоспроможними часто була непослідовною. До прикладу, у банк “Надра” Регулятор ввів тимчасову адміністрацію лише в лютому 2015 року, хоча чисельні випадки невиконання обов’язків перед вкладниками (майже повна зупинка повернення депозитів) почали фіксуватися з січня 2014 року. Поряд з цим “Енергобанк”, показники якого були в рамках встановлених норм протягом всього 2014 року, був визнаний неплатоспроможним досить швидко й стрімко. Аналогічна ситуація і з “Кредитпромбанком», – розповідає аналітик «Публічного аудиту» Андрій Андрущенко. Він додає, що на рівні з двома вищезазначеними банками можна навести приклад «Укрсоцбанку» (UniCreditBank), в якого з п’яти основних нормативних показників виявлено проблеми з трьома – тим не менше, банк і досі функціонує. «Разом з тим кожен розуміє, що за час зволікання НБУ з визнанням банку неплатоспроможним, власники встигають виводити основні обсяги активів», – вказує фахівець. Найхарактернішим прикладом, за його словами, є ситуація, що склалася з «Дельта Банком». Показники банку були на межі мінімальних, починаючи ще з весни 2014 року, – тоді він зупинив видачу депозитів і почав повертати вкладникам не більше, ніж 200 грн у день. Тим не менше, «Дельта Банку» вдалося отримати від держави 10 млрд грн на підтримку ліквідності, але очікуваного ефекту та спаду напруги це не дало. «Із різницею всього в два місяці Нацбанк встиг визначити “Дельта Банк” системно важливим і таким, що підлягає рекапіталізації від держави (25 грудня 2014 р.), а потім – неплатоспроможним (2 березня 2015 року). Є підстави вважати, що за цей час рішення стосовно його ліквідації приймалися не з огляду на банківський ринок, а залежали від волі зацікавлених осіб», – стверджує Андрій Андрущенко. Не менш показова історія, за аналізом «Публічного аудиту», і з «Міським комерційним банком», в який тимчасову адміністрацію було введено вже тоді, коли з нього вилучили основну частину активів.

Станом на травень 2015 року, за 7 місяців роботи тимчасової адміністрації активи ВіЕйБі Банку» скоротилися більш ніж утричі та становлять 5,85 млрд грн. При чому, великі вкладники банку запропонували і НБУ, і Фонду гарантування вкладів створення перехідного банку і викупу його великими клієнтами – як найменш витратний спосіб виведення установи з ринку. Вкладники були готові заморозити свої депозити, ввести мораторій на виплату будь-яких вкладів та з часом конвертувати власні депозити в акції перехідного банку.

«Очевидно, пасиви банку Регулятор вирішив використати по-іншому, тому цю ідею Нацбанк навіть не розглядав. Хоча завдяки перехідному банку держава могла б зекономити кошти Фонду, а люди не втратили б свої вклади», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

За твердженням «Публічного аудиту», стрес-тести Нацбанку можна ставити під сумнів, оскільки в них закладався занижений діапазон коливання гривні – від 11 до 12,5 гривень за долар. Тому інформація Регулятора щодо стійкості та вразливості портфелю банків не є точною, але й вона вкрай песимістична: майже 40 % установ банківської системи потребують збільшення капіталу більш ніж на 100 млрд грн.

«Наприкінці лютого цього року Нацбанк фактично відмовився від базових і основних принципів контролю за банківською системою, дотримання яких має забезпечувати стабільну роботу учасників ринку. Це потягло за собою різке зниження рейтингів України за версіями авторитетних міжнародних агентств (Fitch, Moody`s) до мінімально допустимих або переддефолтних (СС, Саа3), а також падіння нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (не менше 10 %) по всій банківській системі до рекордного мінімуму України, з 18,26% (станом на 01.01.2014) до 7,84% (станом на 01.05.2015)", – резюмує Максим Гольдарб.

Нагадаємо, поряд із масовою ліквідацією банків НБУ продовжує надавати кошти рефінансування – за 4 місяці 2015 року було роздано понад 70 млрд грн.

Рекомендуємо прочитати

Активісти захистили Голосіївський парк від забудови

Судді Вищого Господарського Суду України визнали неправомірними рішення, прийняті скандальною суддею апеляційної інстанції Тищенко у справі захисту урочища «Би....

Це може бути цікавим

Доба в АТО: один поранений, бойовики продовжують обстріли

За минулу добу в зоні АТО один український військовий отримав поранення....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

У США знімуть серіал про Чорнобиль

Телеканал HBO збирається зняти п'ятисерійний серіал, в основі сюжетом якого буде події Чорнобильської катастрофи у 1986 році....