"Кіборг" прокоментував фільм "Аеропорт"

В Києві відбулася прем'єра фільму "Аеропорт" про бої з донецький аеропорт. Ось так коментує в ЗМІ кінострічку боєць "Карпатської Січі" Бізон, який захищав аеропорт разом із 93-ю бригадою з грудня 2014 року:

"- Фильм мне понравился. В нем показали жизнь пацанов в аэропорту такой, какой она и была. Показали простых ребят, без всякой пропагандистской ерунды.

Сразу вспомнил свой родной пост, "Ромео" (наиболее обстреливаемый пост сил АТО. - Прим. авт.) и парней с нашей ротации - правда, в фильме их не было... Не понравилось выступление президента перед фильмом - он к событиям в аэропорту особого отношения не имеет.

Я считаю, что первая часть фильма в полной мере описала события в ДАП до октября. Во второй хотелось бы увидеть ребят, с которыми я там был".

Бізон поділився спогадами про своє перебування в аеропорту із прес-службою "Карпатської Січі".

"В термінал ми потрапили через сепарський блок-пост. Дивна ситуація. Тоді її пояснювали перемир'ям, - згадує "кіборг". - Потім блок-пост, зрозуміло, закрили. І ми лишилися у терміналі без продуктів і води. Спочатку з'їли всю "Мівіну", потім сухпайки. Потім залишилося печиво – одна пачка в день на двох. Воду ми пили з калюжі – пропускали через фільтр. Коли закінчилася калюжа, зливали воду з вогнегасників. Але ця рідина була жовта і смерділа медикаментами, скільки не фільтруй. Націдиш півсклянки, розмішаєш із „Колдрексом”, щоб гидкий присмак якось заглушити, і п’єш. Ми молилися, щоб пішов сніг. Але, як на зло, ні сніжинки”.

„Коли у нас з’явився перший трьохсотий, всі відчули полегшення, як би це цинічно не звучало. Хлопця приїхали забирати і нарешті привезли нам питва”.

„Найулюбленішим місцем в аеропорту була колишня бойлерна. Там стояв трансформатор, від якого ми заряджали мобілки і рації. Спочатку ми на ньому навіть їжу розігрівали. Потім влаштовували багаття – за дровами вибігали з терміналу. В один із таких забігів я послизнувся і впав. Піднімаю голову, і чую свист двох куль – в кількох сантиметрах над маківкою. Зрозумів, що народився у сорочці”.

„Якось хтось сказав: от би піцу замовити. А мій побратим Музикант з „Карпатської Січі”, що воював зі мною в аеропорту, - родом із Донецьку. У нього телефони всіх місцевих піцерій є. Телефонуємо, робимо замовлення на декілька тисяч гривень. З нами почати так чемно розмовляти. Питають адресу, куди везти замовлення. Ми кажемо: аеропорт, 1-й термінал. Спочатку ступор. Коли до них дійшло, хто ми, почали крити матом. Коли в нас барикада загорілася, викликали пожежну: приїдьте, загасiть. Адже гарячі номери в аеропорту переадресовувалися на донецькі служби. З нудьги телефонували й у поліцію ДНР. Там намагалися розібратися, як ми потрапили у термінал, адже всюди блок-пости. Ми казали, що заблукали. Коли здогадалися, реагували так само, як і в піцерії - кричали: „А, це укропи!” і страшенно матюкалися”.

Рекомендуємо прочитати

Це може бути цікавим

Чому потрібно відмовитися від солодкого

Викладач Мельбурнського королівського технологічного університету Емі Рейхельт вважає, що потрібно відмовитися від солодкого....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Міністерство освіти і науки планує змінити правила виплати стипендій

Міністерство освіти і науки України планує змінити правила виплати стипендій, враховуючи виявлені недоліки системи....