«Ядерна загроза» РФ або кому Путін зібрався показувати «кузькину мать»

«Ядерна загроза» РФ або кому Путін зібрався показувати «кузькину мать»

Ми вже повідомляли про те, що простежуються певні тенденції з боку Росії щодо ймовірного завезення до окупованого Криму ядерного озброєння. Подібні дії країни-агресора не можуть залишитися непоміченими. Не зайвим було б відмітити, що зброя масового знищення у будь-якому випадку є фактором не лише підвищеної небезпеки у мирний час, але й досить дестабілізуючим у час, коли проти України ведеться неоголошена війна, а анексована територія використовується, чи може бути використана у якості плацдарму для тих чи інших агресивних дій.

Отже, за оперативними даними 23 квітня в генеральному консульстві України в Ростові-на-Дону пролунав тривожний дзвінок. За словами того, хто телефонував, який зі зрозумілих причин побажав залишитися невідомим через залізничну станцію м.Ростова імовірно в бік Кримського півострова прослідувало кілька вагонів зі знаком «Ядерна небезпека». За словами жителів півострова, подібні вантажі неодноразово були помічені на території окупованої автономної республіки.

Таким чином, військові експерти не виключають можливості транспортування військовими РФ на Кримський півострів ядерних боєголовок для пересувних ракетних комплексів.

Зрозуміло, що ймовірна присутність російської ядерної зброї в Криму, як свого часу радянської – на Кубі, може становити потенційну загрозу не тільки Україні, яку, згідно з міжнародними домовленостями Росія повинна захищати, що сьогодні виглядає частиною театру абсурду. Така ситуація може стати загрозою також і Європі, частині країн Близького і Середнього Сходу.

Якщо російський вантаж насправді є ядерним озброєнням – з ким же уряд РФ зібрався воювати з її використанням?! З Україною, яка добровільно від такої зброї відмовилася в обмін на гарантії безпеки, які, до речі, сьогодні є досить непевними? Але в такому випадку постраждає не тільки «Київська хунта» але й «исконно русские» жителі так званих ЛНР і ДНР, яких Володимир Володимирович намагається «захищати». Цікаво, що з приводу такого «захисту» скажуть жителі Луганської та Донецької псевдореспублік?

А як загроза спрямована до країн, де на думку Путіна «утискають права росіян», зокрема, наприклад, до тієї ж Туреччини, де Російська Імперія споконвіку цікавиться  територіями, які сьогодні належать курдам, або до Ірану, де, незважаючи на зовні дружні відносини, комуністична партія все ж таки знаходиться в підпіллі? Згадуючи збройне захоплення Криму, агресію Росії щодо Грузії і т.ін., подібні сценарії вже не здаються вигадками хворобливої уяви.

Нам залишається тільки гадати, хто може стати потенційною жертвою надалі. Приклад збитого малайзійського пасажирського «боїнга», на жаль, змушує загадати «мавпу з гранатою»… Бо ж наразі невідомо, що саме спаде на думку «великому збирачеві російських земель». А ми тим часом продовжуємо чекати, коли «великі світу цього», сидячи у комфортабельних кріслах вкотре висловлять «крайню заклопотаність».

Андрій Галат, Костянтин Кіненко,

Спеціально для Інформаційно-аналітичного центру.



загрузка...

Читайте також

Коментарі