Експерт розповів про особливовості соціальної роботи з постраждалими у ході АТО

Експерт розповів про особливовості соціальної роботи з постраждалими у ході АТО

Антитерористична операція на Сході України (АТО) стала трагічним явищем суспільно-політичного життя України, наслідком якого стала поява близько 1 млн вимушених переселенців і близько 4 млн осіб, які залишаються у зоні АТО (на території, що контролюються Збройними Силами України та  / або ДНР / ЛНР).

Цивільне населення, постраждале у ході АТО, можна розподілити на такі групи:

  1. Вимушені переселенці;
  2. Громадяни, які проживають у зоні АТО;
  3. Вимушені переселенці, члени родин яких проживають у зоні АТО.

Основні аспекти соціальної роботи у сфері паліативної та хоспісної допомоги переселенцям пов’язані з такими обставинами:

—  вбивства, у тому числі масові, катування, нелюдське ставлення та інше, пов’язане з військовими діями, жертвами, свідками або учасниками яких стали переселенці та які за своєї суттю протирічать ствердженню життя та цінності кожної людини – основоположного принципу паліативної та хоспісної допомоги;

—  брак нормативно-правової бази з питання надання підтримки постраждалим у ході АТО;

—  брак або відсутність матеріального забезпечення закладів і клієнтів (пацієнтів);

—  потреба у соціально-психологічній допомозі у зв’язку з кризою, депресією, тривогою, страхом, посттравматичним стресовим розладом, порушенням когнітивних процесів, невротичними реакціями тощо;

—  іміджеві ризики, пов’язані з регіональними психологічно-поведінковими особливостями вимушених переселенців з Донецької і Луганської областей;

—  потреба у адаптації до нових умов проживання;

—  значною роллю неурядових і волонтерських програм підтримки цієї групи населення.

Основні соціальні аспекти паліативної та хоспісної допомоги цивільним особам, що потребують паліативної та хоспісної допомоги та проживають у зоні АТО (на території, що контролюються Збройними Силами України та  / або ДНР / ЛНР), пов’язані з такими обставинами (окрім вищезгаданих):

—  евакуація, переведення, повне або тимчасове припинення діяльності або перепрофілювання лікувально-профілактичних закладів та закладів соціального забезпечення;

—  політична, економічна та нормативно-правова невизначеність щодо цілого ряду питань (забезпечення медичними препаратами, у тому числі знеболювальними та обладнанням, у тому числі й реабілітаційним, відомча належність закладів тощо);

—  оцінка та забезпечення якості життя, коли задоволення елементарних фізіологічних потреб виходить на перший план.

Основні соціальні аспекти паліативної та хоспісної допомоги вимушеним переселенцям, які мають членів родини (цивільних осіб), що потребують паліативної та хоспісної допомоги і залишаються у зоні АТО (на території, що контролюються Збройними Силами України та  / або ДНР / ЛНР), пов’язані з такими обставинами (окрім вищезгаданих):

—  брак можливості ефективної комунікації між членами родини;

—  порушення наступності при наданні послуг.

У зв’язку з цим, основними завданнями соціальної роботи у сфері паліативної та хоспісної допомоги особам, постраждалим у ході АТО, є:

—  проведення навчальних, просвітницьких і адвокаційних заходів задля розбудови потенціалу громадян (клієнтів) для подолання ними складних життєвих обставин;

—  налагодження ефективної психосоціальної реабілітації, зокрема, із залученням недержавних (волонтерських) організацій;

—  встановлення зв`язків громадян (клієнтів) з діючими соціальними службами та іншими організаціями, які мають необхідні ресурси, надають відповідні послуги. Особливу роль у цьому процесі відіграє налагодження співпраці з міжнародними програмами гуманітарної, технічної допомоги та програми з фандрейзингу (залучення додаткових коштів).

Необхідно підкреслити, що соціальна робота з дитячим населенням потребує особливих підходів і в багатьох випадках відзначається більшою складністю. Зокрема, це стосується випадків, коли тяжкохворі діти мають батьків, які, хоч і не позбавлені батьківських прав, по суті не здійснюють батьківських функцій, але отримують належні виплати. У випадках, коли такі діти знаходяться на лікуванні (наприклад, лікувально-профілактичному закладі вищого, IV-го рівня акредитації), переоформити отримання ними грошових виплат за місцем лікування досить складно. Певні труднощі виникають також і при виникненні необхідності надання психіатричної допомоги постраждалим від АТО, коли законний представник дитини не може надати згоду на допомогу.

Відповідно, функції соціальної роботи у сфері паліативної та хоспісної допомоги особам, постраждалим у ході АТО, як фахової діяльності, є:

1) діагностична – вивчення, аналіз та оцінка життєвого поля клієнта (індивіда, групи, громади), оцінка результатів, досягнутих у процесі роботи;

2) прогностична – розробка послідовного  плану розв’язання проблеми клієнта або соціальної проблеми в суспільстві з урахуванням можливих альтернатив, перспектив і варіантів змін;

3) організаторська – діяльність соціальної служби та її працівників щодо забезпечення взаємодії всіх учасників та установ, залучених до роботи з клієнтом;

4) комунікативна – встановлення, продовження й припинення необхідних професійних контактів, обмін інформацією;

5) правозахисна – використання законів та правових норм для забезпечення прав і інтересів клієнтів;

6) превентивна – запобігання виникненню негативних життєвих колізій у окремих індивідів і груп ризику;

7) коригуючa – конструктивні зміни в мікросоціумі та системі життєзабезпечення людини;

8) соціально-економічна – задоволення матеріальних інтересів і потреб малозабезпечених клієнтів.

Вольф О.О.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

Інститут сімейної медицини, кафедра паліативної та хоспісної медицини;

БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги»,

097 14 17 456, info@palliativ.kiev.ua 

 



загрузка...

Читайте також

Коментарі