Консультативна Місія ЕС в Україні (КМЄС) розпочала серію щомісячних панельних дискусій за участю консультантів КМЄС, представників офіційних установ та громадських організацій. Ці зустрічі спрямовані на підвищення узгодженості між заходами та ініціативами сторін.

24 квітня 2015 року обговорювалися питання боротьби з корупцією, відносини між слідчими органами, а також аспекти прокурорської діяльності.

У дискусії взяли участь стратегічний радник з питань протидії корупції КМЄС Міка Аалто, виконавчий директор Центру Протидії Корупції Дар’я Каленюк та Муртаз Зоделава, голова «Клубу реформаторів». Відкрив зустріч заступник голови КМЄС Юг Фанту.

Мета будь-якого досудового слідства полягає у зібранні релевантних доказів, щоб довести факти по справі і передати їх до суду. Основні фактори — це допустимість і значення зібраних доказів.

Міка Аалто окреслив ключові моменти для забезпечення успішного результату: процедура повернення активів має стартувати з початку розслідування; впровадження механізму контроля за арештованими або конфіскованими активами; участь фінансових експертів на початку розслідування; створення спільних фінансово-розвідувальних груп; єдині стандарти для фінансово-розвідувального процесу; створення міжвідомчої слідчої групи; доступ до баз даних.

«Створення спільної бази даних було б ідеальним рішенням, але це ставить фінансові та практичні перешкоди які не легко подолати. Ось чому українська влада може заснувати спільні фінансово-розвідувальних групи, операційні процеси яких базуватимуться на стандартизованих процедурах. Національне Антикорупційне Бюро, міліція, митниця, служба з фінансового моніторингу, прокуратура та податкова адміністрація можуть бути залучені до цієї структури» — зазначив експерт КМЄС.

Також Міка Аалто додав, що корупція торкається багатьох сфер, тому цілі мають бути відібрані ретельно, а міждисциплінарні групи мати задачі.

Дар’я Каленюк зауважила, прогрес антикорупційних заходів в Україні є недостатнім через нестачу політичної волі: «Система хоче убезпечити себе, крім того, немає відмінностей між політикою та бізнесом в Україні. Люди, які звикли до легких грошей не зацікавлені у зміні правил гри».

Зі слів Каленюк, у 2015 році державний бюджет офіційно отримав внаслідок розслідування корупційних справ лише близько 5000 гривень від реалізації майна, яке було конфісковано через корупційні злочини. У той же час служба державного фінансового моніторингу зафіксувала в 2014 році підозрілих трансакцій на суму 300 мільярдів гривень.

Муртаз Зоделава, колишній грузинського генпрокурор, поділився із співрозмовниками досвідом боротьби з корупцією в своєї країні, розповівши про електронну систему, що вже довела свою ефективність за останні 5 років функціонування в Грузії. Він підкреслив прозорість електронної системи, яка надає доступ сторонам процесу розслідування.



загрузка...

Читайте також

Коментарі