Експерт розповів, чому треба скорочувати кількість вузів

Експерт розповів, чому треба скорочувати кількість вузів

Освітній експерт аналітичного центру СEDOS Єгор Стадний в інтерв’ю виданню Главред розповів, чому скорочення кількості вузів в Україні – це добре.

«Ідея полягає в тому, щоб серед навчальних закладів впровадити конкурентні умови, щоб найсильніші залишилися, а слабкі відсіялися. Ми просто догралися «до ручки», коли багаторічне ліцензування та акредитація вищих навчальних закладів і спеціальностей привели до того, що у нас сьогодні вкрай багато неякісних освітніх послуг на ринку вищої освіти. Але найстрашніше — великий попит на неякісні освітні послуги з боку абітурієнтів та студентів», — стверджує експерт.

За його словами, кожен третій студент вважає прийнятним для себе дати хабар, розглядаючи це як метод вирішення проблеми. Це означає, що у країні попит на неякісну освіту.

«Оскільки ми адміністративно роздмухували цю мережу вищих навчальних закладів, то нам доведеться використовувати адміністративні та ринкові методи, щоб вирішити проблему і скоротити їх кількість. Адміністративні методи — це, насамперед, розподіл бюджетного фінансування та формування державного замовлення. Бюджетне фінансування не повинні отримувати ті навчальні заклади, які навіть без якісної ефективної системи моніторингу якості освіти демонструють явні порушення. Є певні адміністративні заходи, які дозволяють відсіяти такі вузи», — каже Стадний.

«Ще один адміністративний крок — це дотримуватися профілю. Це означає, що держава не фінансуватиме, наприклад, правознавство в аграрному вузі або фінанси поголовно у всіх навчальних закладах. Якщо це фінанси, то для цієї спеціальності у нас є національний економічний університет або класичні університети на кшталт Франка, Каразіна, Шевченка. Якщо це технічні спеціальності, то у нас є політехніки у Львові, Києві та Харкові. Якщо це журналістика, то у нас є гуманітарні вищі навчальні заклади», — впевнений експерт.

Крім того, стверджує він, згідно з законом про вищу освіту відбувається автоматичне зменшення кількості ВНЗ.

«Якщо раніше у нас було більше 800 вузів, то зараз — 317. Новий Закон про вищу освіту передбачає іншу класифікацію вищих навчальних закладів — не по рівням акредитації, як раніше. Згідно з новим законом, у нас є університет, інститут, академія і коледж. Кожен з вузів має певний набір характеристик. Університет повинен бути універсальним вищим навчальним закладом, готувати людей за кількома профілями, причому випускати не тільки бакалаврів, магістрів, а й докторів філософії. Інститут і академія — це монопрофільний вуз, який готує людей по одній-двох спеціальностях. І коледжі — ті, хто готує бакалаврів», — каже він.

Різниця між вищим навчальним закладом та навчальним закладом професійної освіти в тому, що університети обов’язково повинні проводити власні наукові дослідження. Це логічно, коли викладач доносить результати, отримані в результаті дослідження, студентам, каже Стадний.

«Відповідно до закону, у вищих навчальних закладів I і II рівня акредитації — коледжів і технікумів — є п’ять років на те, щоб визначитися, чи здатні вони у себе запустити прикладні наукові дослідження. Якщо здатні, вони повинні це зробити, а якщо ні, то вони переходять в систему профосвіти, яка у нас сьогодні в очікуванні реформ. Є ідея об’єднати наші ПТУ з технікумами та коледжами, які не будуть здатні вести наукові дослідження, і запустити систему профосвіти, яка буде тісно пов’язана з ринком праці та готуватиме для нього фахівців. Але все це буде тільки протягом п’яти років», — каже Стадний.



загрузка...

Читайте також

Коментарі