Експерт розповів, чому треба скорочувати кількість вузів

Освітній експерт аналітичного центру СEDOS Єгор Стадний в інтерв’ю виданню Главред розповів, чому скорочення кількості вузів в Україні – це добре.

«Ідея полягає в тому, щоб серед навчальних закладів впровадити конкурентні умови, щоб найсильніші залишилися, а слабкі відсіялися. Ми просто догралися "до ручки", коли багаторічне ліцензування та акредитація вищих навчальних закладів і спеціальностей привели до того, що у нас сьогодні вкрай багато неякісних освітніх послуг на ринку вищої освіти. Але найстрашніше - великий попит на неякісні освітні послуги з боку абітурієнтів та студентів», - стверджує експерт.

За його словами, кожен третій студент вважає прийнятним для себе дати хабар, розглядаючи це як метод вирішення проблеми. Це означає, що у країні попит на неякісну освіту.

«Оскільки ми адміністративно роздмухували цю мережу вищих навчальних закладів, то нам доведеться використовувати адміністративні та ринкові методи, щоб вирішити проблему і скоротити їх кількість. Адміністративні методи - це, насамперед, розподіл бюджетного фінансування та формування державного замовлення. Бюджетне фінансування не повинні отримувати ті навчальні заклади, які навіть без якісної ефективної системи моніторингу якості освіти демонструють явні порушення. Є певні адміністративні заходи, які дозволяють відсіяти такі вузи», - каже Стадний.

«Ще один адміністративний крок - це дотримуватися профілю. Це означає, що держава не фінансуватиме, наприклад, правознавство в аграрному вузі або фінанси поголовно у всіх навчальних закладах. Якщо це фінанси, то для цієї спеціальності у нас є національний економічний університет або класичні університети на кшталт Франка, Каразіна, Шевченка. Якщо це технічні спеціальності, то у нас є політехніки у Львові, Києві та Харкові. Якщо це журналістика, то у нас є гуманітарні вищі навчальні заклади», - впевнений експерт.

Крім того, стверджує він, згідно з законом про вищу освіту відбувається автоматичне зменшення кількості ВНЗ.

«Якщо раніше у нас було більше 800 вузів, то зараз - 317. Новий Закон про вищу освіту передбачає іншу класифікацію вищих навчальних закладів - не по рівням акредитації, як раніше. Згідно з новим законом, у нас є університет, інститут, академія і коледж. Кожен з вузів має певний набір характеристик. Університет повинен бути універсальним вищим навчальним закладом, готувати людей за кількома профілями, причому випускати не тільки бакалаврів, магістрів, а й докторів філософії. Інститут і академія - це монопрофільний вуз, який готує людей по одній-двох спеціальностях. І коледжі - ті, хто готує бакалаврів», - каже він.

Різниця між вищим навчальним закладом та навчальним закладом професійної освіти в тому, що університети обов'язково повинні проводити власні наукові дослідження. Це логічно, коли викладач доносить результати, отримані в результаті дослідження, студентам, каже Стадний.

«Відповідно до закону, у вищих навчальних закладів I і II рівня акредитації - коледжів і технікумів - є п'ять років на те, щоб визначитися, чи здатні вони у себе запустити прикладні наукові дослідження. Якщо здатні, вони повинні це зробити, а якщо ні, то вони переходять в систему профосвіти, яка у нас сьогодні в очікуванні реформ. Є ідея об'єднати наші ПТУ з технікумами та коледжами, які не будуть здатні вести наукові дослідження, і запустити систему профосвіти, яка буде тісно пов'язана з ринком праці та готуватиме для нього фахівців. Але все це буде тільки протягом п'яти років», - каже Стадний.

Рекомендуємо прочитати

Це може бути цікавим

Як Україна поверне Крим

Дипломат Богдан Яременко розповів, що повинна робити українська влада, для того щоб повернути Крим....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Столичне метро очікує на багатомільйонні доходи після підвищення вартості проїзду

КП "Київський метрополітен" сподівається отримати близько 120 мільйонів гривень додаткового доходу після підвищення вартості проїзду 15 липня....