Обговорення проблеми незаконного будівництва набирає обертів. З Інтернет-простору і сторінок фахових видань воно вихлюпнулося на сторінки мас-медіа та в телеефіри. Зараз вже вважається хорошим тоном в серйозній програмі новин підняти питання про недобросовісних забудовників. При цьому не обмежуються прикладом одного-двох будівельних об’єктів, а діють широкими мазками, кажучи про значну кількість компаній-забудовників, робота яких ведеться поза правовим полем. І, відповідно, число житла, введеного незаконним чином, зростає на очах здивованих телеглядачів в геометричній прогресії.

Великий вал реальних проблем, з якими стикаються не тільки інвестори в новобудову, а й місцева влада, відповідальна за утримання і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та облаштування міста, змушує депутатів усіх рівнів приділити цьому питанню свою увагу. Однією з форм реакції стало внесення до Верховної Ради проекту Закону «Про мораторій на будівництво об’єктів на окремих земельних ділянках міста Києва».

Як директор рейтингового агентства, яке неодноразово оцінювало надійність будівельних проектів, можу підтвердити: проблема дійсно існує і в останні роки вона лише поглиблюється. Мені неодноразово доводилося стикатися з ситуаціями, коли будівельні роботи розпочиналися за відсутності необхідної дозвільної документації. А паралельно відбувалося залучення коштів інвесторів для реалізації відповідного будівельного проекту. На жаль, мушу констатувати, що низькі рейтинги, присвоєні таким об’єктам, або їх відсутність, як правило, не зупиняють майбутнього «новосела». Орієнтир виключно на низьку ціну квадратного метра, як і раніше, залишається ключовим мотиватором при прийнятті інвестиційного рішення.

Відразу ж хочу сказати, що прийняття Закону «Про мораторій на будівництво …» не дозволить вирішити ні питання впорядкування ситуації на первинному ринку житла, ні проблему підвищення грамотності та відповідальності інвесторів. В принципі розуміють це і автори цього закону, оскільки спочатку вказують, що мова йде про тимчасову міру до прийняття нового Генерального плану м. Києва. Які завдання може вирішити мораторій? На жаль, проект закону, як і пояснювальна записка, відповіді на дане питання не дає.

Висловлю свої припущення, що стосуються питань, які можна розв’язати або не розв’язати за допомогою цього законопроекту. Введення в дію даного закону дозволить: призупинити забудову території Києва, визначитися з поточним і потенційним рівнем навантаження на міську інфраструктуру. Не дозволить: вирішити питання, що стосуються подальшого розвитку житлового будівництва в місті (передбачається, що може вирішитися у разі прийняття нового Генплану), захисту інвесторів від недобросовісних забудовників і очищення ринку від таких компаній (подібні механізми не передбачені проектом закону).

Втім, є ще ряд завдань, які, можливо, закон покликаний вирішити. Відсутність чіткого механізму визначення проблемних забудов може сприяти перерозподілу ринку житлового будівництва між основними учасниками. Наявність розділу, пов’язаного з проведенням вибіркової забудови в разі суспільної необхідності, також відкриває додаткові можливості для окремих будівельних компаній. Відсутність часових рамок, в які повинен бути прийнятий Генеральний план м. Києва, вказує на можливість штучного продовження мораторію в інтересах окремих гравців ринку.

Це тільки декілька найбільш явних прогалин у законі. Також незрозуміло, чому він стосується лише Києва, хоча проблема є типовою для всієї України. І нарешті, я так і не знайшов пояснення одному факту: якщо контроль реалізації норм даного закону планується покласти на ті ж органи, які цим займаються і зараз, а механізм покарання недобросовісних забудовників відсутній, то в чому сенс подібного закону. Чи не простіше підвищити ефективність роботи тих органів державної влади, які повинні відповідати за дотриманням існуючих норм і обійтися без звичних пострілів з гармати по горобцях. Мені здається, що в країні, яка так прагне в Європу, час припинити вирішувати всі проблеми виключно на рівні вищих органів влади, чи то парламент або Президент. Слід просто підвищувати ефективність діяльності звичайних виконавців, разом з їхньою ж відповідальністю за недобросовісно виконану роботу.

Григорій Перерва, директор Рейтингового агентства IBI-Rating.



загрузка...

Читайте також

Коментарі