Про цю трагедію в соцмережі написав журналіст Роман Бочкала.

«В Луганській області є такий Слов’яносербський район. Далеко не всі жителі даного району підтримують окупантів. У деяких випадках це приймає вкрай сумні форми. Нехороша історія з села Хороше, яку можливо колись екранізують. Приватна трагедія, як приклад великої біди. Розповіли місцеві», — пише журналіст.

Минулої неділі в с. Хорошому був застрелений чоловік. Йому було 32. Приїхав провідати могилу матері. Коли почалася війна, загиблий зі своєю дружиною і сином виїхали з Гарного на неокуповану територію. І повертатися не збиралися. Але поминальний день. Ще й сестра захворіла.

 І ось на кладовищі підійшли місцеві бандюгани, з якими колись загиблий навчався в школі і ганяв футбол. А тепер вони сепаратисти, бойовики. Один з них, на прізвище Губін, став пред’являти претензії загиблому. Мовляв, ти за Україну, а не за ЛНР. Той відповів, що думає про Губина та інших «захисників».

Зав’язалася бійка. Народ розтягнув. Хлопець з родиною повернувся додому. Сиділи у дворі, спілкувалися, обідали. Як раптом прийшов цей Губін. І застрелив нещасного. Мовчки. На очах у сім’ї. Застрелив людину за те, що той не терорист.

Синові загиблого сім і він вже цілком усвідомлює, що його тата вбили за те, що він виявився порядною людиною, патріотом своєї країни. До речі, дружина і діти вбивці перебувають не в ЛНР. Губін вивіз їх на підконтрольну України територію — подалі від таких як він сам.

Вночі після того, що сталося у двір матері вбивці прилетіла запальна суміш. Так само як і у двір загиблого. Село розділилося. Більшість засудило вчинок Губіна, але знайшлися й ті, хто його підтримав. Мовляв, як інакше з укропом.

Факт вбивства зареєстрований у Старобільському райвідділі за ч.1. ст.115 КК України.

«А толку … Вбивця на окупованій території і там серед бойовиків він герой. За такі подвиги в ЛНР дають медалі», — резюмує журналіст.



загрузка...

Читайте також

Коментарі