Чи може збільшення залучення жінок до політики в Україні сприяти кращому впровадженню реформ та врегулюванню конфлікту на сході країни?  Яким чином досвід ЄС у гендерній сфері може бути використаний в Україні?

Ці та інші питання обговорили експерти та народні обранці під час конференції «Гендерна політика ЄС: чи можна імплементувати найкращий досвід в Україні?», організованою Міжнародним центром перспективних досліджень.

Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук відзначив провідну роль країн ЄС у подоланні гендерної нерівності. Разом з тим, європейські країни суттєво відрізняються між собою за рівнем залученості жінок до великої політики. Серед лідерів – північні країни, зокрема, Швеція.

Присутній на заході Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат відзначив, що, навіть, у цій країні нерівність між статями у суспільному житті зберігається. Так, в Швеції розрив розміру заробітної плати у чоловіків і жінок зберігається на рівні 15%. В решті країн Європи цей розрив ще більший.

«Надзвичайно актуальною залишається проблема гендерного насильства – це не лише проблема України чи Швеції, а проблема світового масштабу. У деяких країнах 40% жінок стають жертвами сексуального чи побутового насильства», — відзначив Посол. За його словами, Швеція підтримує Україну в питанні ратифікації Стамбульської конвенції, яка націлена на подолання насильства над жінками. Для України це є надзвичайно актуально в контексті поточного військового конфлікту. Він також підкреслив, що в усіх останніх європейських конфліктах велику роль для примирення відігравала гендерна складова.

Народний депутат України Лілія Гриневич відзначила, що в нинішньому складі парламенту 12% жінок. Це є історичним максимумом  за всю історію незалежної України.

Разом з тим, нещодавно у Верховній Раді  зареєстровано законопроект Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі). Законопроектом визначається порядок, який забезпечить загальне ґендерне співвідношення на рівні не менше 30% і не більше 70% однієї статі у відповідних виборчих списках. При цьому, у першій п’ятірці пропонується запровадити частку представників однієї статі на рівні не більше 60%.

Крім того, Л. Гриневич повідомила, що серед більше, ніж мільйона, внутрішніх переселенців «66%  — це жінки». Жінки-переселенці піддаються подвійній дискримінації: окрім загальних проблем на ринку праці, вони змушені нести додаткову відповідальність за облаштування своїх родин в нових умовах.

Тамара Марценюк, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії, асоційована експертка з гендерних питань МЦПД представила результати дослідження щодо гендерної політики Європейського Союзу.

Вона відзначила, що країни ЄС є лідерами у світі за кількістю залучення жінок до національних парламентів. Навіть на рівні структур ЄС жінки становлять більше 30% членів Європейського Парламенту. Зараз у Австрії, Великій Британії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Франції та Хорватії відсоток жінок серед депутатів ЄП знаходиться у межах 40-49%. А в таких країнах, як Естонія, Ірландія, Латвія, Мальта, Фінляндія, Швеція – становить більше 50%. Найменший відсоток жінок у ЄП у Литві, Угорщині, Кіпрі (див. інфографіку).

Велику роль у просуванні жінок у політиці в ЄС відіграють політичні партії, пропагуються законодавчі та добровільні партійні квоти, проводяться медійні кампанії із приверненням уваги до гендерної проблематики, вивчається відповідна громадська думка.

В Україні, на думку експерти, необхідно враховувати вимоги гендерного балансу під час імплементації національної та регіональних політик, а також програм соціально-економічного та культурного розвитку.



загрузка...

Читайте також

Коментарі