Нещодавно до України завітав депутат парламенту Уельсу Мік Антонів – цікавий не лише своєю приналежністю до лівого крила Лейбористської партії, а й українським походженням та чіткою проукраїнською позицією. На Дніпропетровщині та Волині він зустрівся з представниками шахтарських профспілок, яким він надає підтримку у Великобританії в рамках „Ukraine Solidarity Campaign”. Дана структура має на меті підтримку робітничого руху та захист України від імперіалістичної агресії Росії. Розвінчуючи путінські міфи про нашу країну, британці водночас викривають існуючі соціальні проблеми. У фокусі уваги Антоніва – протести гірників проти закриття вугільних шахт. Соцпортал попросив дати свої оцінки ситуації в Україні.

– Мік, чи не здається вам, що Україна може повторити помилки Великобританії, закриваючи вугільні шахти? Чи буде посилить це залежність від Росії в енергетичному секторі?

– Закриття вугільних шахт у Великобританії після страйку вугільників, що тривав 1984-85 роках, стало великою трагедією для шахтарських містечок, багато з яких досі не відновлені. У той же час 38% енергії Великобританії ґрунтується на вугіллі, яке тепер має імпортуватись. Ввезення вугілля замінило місцевий видобуток, що негативно вплинуло на створення нових робочих місць і систему навчання нових робочих кадрів. Якщо Україна піде цим шляхом, то це буде трагедія. В кінцевому рахунку, громади будуть страждати, ніякого працевлаштування для звільнених вугільників не буде, а Україна стане більшою мірою залежати від поставок енергоносіїв Росією. Ми бачимо, що Росія стала фахівцем у використанні енергетичної залежності у якості політичної зброї.

– Чи зможуть українські шахтарі захистити свої робочі місця без власного робітничої партії? Адже у Великобританії існує Лейбористська партія, яка принаймні декларує орієнтацію на робітників.

– Видається логічним, що українські шахтарі і профспілки повинні мати політичний голос. Інтереси трудящих всієї України однакові — гідна праця, здоров’я та освіта. Але даний голос є роздробленим. На рівні з голосом також існує необхідність в децентралізації влади. Слід досягти, щоб рішення приймались, наскільки це можливо в національних масштабах, якомога ближче до людей. Йдеться не про федералізацію, а про передачу влади до людей на місцях. У цьому контексті варто зазначити, що Донбас, наприклад, має багато потенційних джерел енергії та можливості. Також можна згадати про планове використання викопного палива. Донбас має технологічні та інженерні ресурси для розвитку відновлюваних джерел енергії.

– Кажучи про Донбас, чи можете ви порівняти сепаратистські тенденції на Сході з сепаратистськими рухами в Шотландії чи Ірландії? Що в них спільного та відмінного?

– Вони зовсім різні. По-перше, Шотландія була незалежною державою протягом більшої частини своєї історії, і навіть коли вона приєдналася до Великобританії, зберегла свою власну правову систему і систему освіти, що відрізняється від решти частини Великобританії. По-друге, вже зараз була досягнута істотна децентралізація влади на користь шотландського парламенту, яка була здійснена лейбористським урядом після тривалих обговорень з народом Шотландії і після референдуму. По-третє, подальші зміни залежать від демократичного процесу, тобто від волі шотландського народу, а не на основі агресивного вторгнення російських військ. Те, що відбувається в Донбасі здається ближче до російського імперіалізму, що використовує російський націоналізм для захисту олігархічного капіталізму в Росії.

– Що поможе Україні вберегти незалежність і відновити її єдність? Підтримка західних держав, міжнародна солідарність чи щось інше?

– Я вірю, що Україна потребує єдиний політичний голос, що базується на економічній та соціальній політиці в інтересах народу України, а не політичної системи, заснованої на особистостях. Мені здається, якщо профспілки зможуть об’єднатись, то стануть органом, що має найбільшу можливість досягти цієї мети.

– Маючи українське коріння, якою б ви хотіли бачити Україну? Як вона має змінитися?

– Конституційна реформа необхідна в умовах передачі влади з Києва до регіонів України. Не федералізм, але система, в якій Київ встановлює національні цілі, але регіони керують фінансами, освітою, енергетикою, охороною здоров’я та економічним відродженням в рамках національних цілей. Профспілки повинні бути більш згуртованими і мають встановлювати свої власні регіональні та національні соціально-економічні завдання. У підсумку влада олігархічного капіталізму має бути подолана. Особи, призначені в уряд, повинні бути відокремлені від їх економічного добробуту. Уряд має стати більш прозорим і надавати більшу свободу інформації. Значна частина корупції має місце, бо багато інформації залишається в таємниці. Україна повинна розвивати свої відносини з Європейським Союзом і прагнути до членства в ЄС. Україна також повинна прагнути, щоб стати нейтральною державою, але з гарантіями безпеки. Зрозуміло, що НАТО не пропонує тривалий захист для України, який отримала Грузія. Регіональні губернатори повинні обиратись на місцях і бути нести відповідальність перед громадами.

Віталій Дудін для «Соцпорталу»



загрузка...

Читайте також

Коментарі