Експерти оцінили ефективність роботи влади за минулий тиждень

"Публічний аудит» продовжує започатковану рубрику, в якій аналізуються результати діяльності парламенту та центральних органів виконавчої влади через призму ціни цих структур для Державного бюджету України, тобто для нас із вами.

Міністерство фінансів України Ціна робочого тижня відомства 9,24 млн грн 1. Міністр фінансів України Наталія Яресько повідомила, що до кінця квітня 2015 року Україна випустить облігації під гарантії США на суму 1 млрд дол. Аналіз: Говорити наразі про збільшення кредитного портфелю України, як про щось негативне, не доводиться, адже в України сьогодні немає грошей ні на що. Однак все ж хотілося б, що разом із інформацією про залучення таких коштів Уряд чи профільне міністерство надавали повноцінну інформацію про цілі, на які їх буде витрачено. Якщо це погашення зовнішніх боргів, то громадськість має право про це знати. Якщо мова йде про реалізацію проектів, то слід вказати: яких, хто розпорядник коштів.

Чому на цьому акцентовано увагу? Українці постійно чують заяви про отримання коштів, однак вони жодним чином не покращують наше життя чи життя країни в цілому. Гривня не укріплюється, ціни не зменшуються.

2. 30.03.15 Міністерство фінансів України оприлюднило графік розміщення ОВДП на квітень 2015 року. Передбачено одне розміщення так званих «військових облігацій», умови визначено постановою КМУ№101 від 01.04.14 Аналіз: Відповідно до Постанови: номінальна вартість однієї облігації – 1000 гривень; строк обігу – два роки; ставка доходу – 7 % річних. Згідно з оголошенням про проведення відповідного аукціону, 2 квітня буде здійснена «формальна» спроба залучення коштів до Державного бюджету для фінансування ЗСУ та зміцнення обороноздатності. Чому формальна? Кількість виставлених облігацій — 900 102 шт. (на суму 900 млн грн)при обліковій ставці НБУ в 30 %, провалах аналогічних аукціонів із розміщення ОВДП у цьому році за відсотковою ставкою 16 % річних (відсутність учасників). Дохідність «військових» облігацій на рівні 7 % виглядає просто смішно. Тому кошти не будуть залучені до бюджету, принаймні в ринковий спосіб. 3. В інтерв’ю міністр фінансів України Наталія Яресько повідомила причини, чому «Дельта банк» не було націоналізовано. Аналіз: Деякі тези міністра, висловлені в зазначеному інтерв’ю, викликають логічні запитання, а деякі дають можливість спрогнозувати майбутнє банківських установ, в тому числі й державних, якщо позиція буде послідовною.

— «Перше – якщо ми дивимося на досвід держави в націоналізації під час останньої кризи в 2008–2009 році, ми не маємо позитивних показників ні щодо ефективності націоналізації, ні щодо розуміння ціни цієї націоналізації».

— «Друге – завжди націоналізація коштує державі набагато більше з бюджету, ніж це кажуть будь-які попередні оцінки чи прогнози. У нас в державі є фіскальні проблеми з усіх сторін, і потрібно зрозуміти, де найкраще вкладати ті обмежені ресурси, які ми маємо».

— «Окрім того, ми не хочемо, аби за хибні бізнесові стратегії, що призводять до проблем в банках, платив народ. А в разі націоналізації платить саме він (адже це за кошти платників податків відбувається докапіталізація банків з бюджету)», – заявила Яресько.

Якщо Уряд буде повністю послідовним, усі банківські установи, додаткова капіталізація яких коштуватиме бюджету більше, ніж можливість провести виплати вкладникам через ФГВФО, фактично мають всі шанси бути визнаними неплатоспроможними.

Цікаво, чи цими мотивами керувався Уряд в грудні 2014 року, збільшуючи статутний капітал ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на 5 млрд грн, розмістивши для цього ОВДП на 10 років під 9,5 %?

Нагадаємо, цей банк завершив минулий рік зі збитками в розмірі 11,25 млрд грн. Сьогодні дефолт цієї установи, за думкою рейтингового агентства Fitch, є неминучим, оскільки потрібно погасити $750 мл за євробондами. Однак Уряд не поспішає визнати його неплатоспроможним, проводячи переговори про реструктуризацію заборгованості. Хоча подальша діяльність банку коштуватиме і бюджету в цілому, і платникам податків значно більше.

Якщо при прийнятті рішень про докапіталізацію за рахунок бюджету керуються інтересами платників податків, то ось чудовий наочний приклад системи подвійних стандартів для комерційних та державних фінустанов.

Крім цього, міністр забула уточнити, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вже давно вичерпав власні фінансові ресурси та наповнюється навіть не платниками податків, а Монетним двором Національного банку України, тобто папірцями з українською символікою.

Кабінет міністрів України Міністерство регіонального розвитку та торгівлі України Міністерство інфраструктури Державна служба автомобільних доріг України Ціна робочого тижня – 60 млн грн 1. Міністр інфраструктури повідомив про початок реформування Укравтодору. 2. Міністр регіонального розвитку Генадій Зубко та Державний секретар Федерального Міністерства економіки та енергетики Німеччини Матіас Махніг підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає надання нецільового фінансового кредиту обсягом 500 млн євро. (Кошти залучаються на 15 років та будуть використані для фінансування проектів на територіях Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької й Харківської областей та інших регіонах, де велика кількість офіційно зареєстрованих вимушених переселенців. Зі слів міністра, такими проектами будуть: будівництво, капітальний ремонт та модернізація об’єктів інфраструктури у сферах транспорту та енергетики, теплопостачання, енергоефективності та водовідведення, відновлення та будівництва житла. 3. Зі слів Арсенія Яценюка, Світовий банк має намір надати Україні $ 800 млн для будівництва автодороги Полтава – Харків. 50 % суми буде використано на будівництво, а 50 % – на ремонт існуючих доріг. 4. Уряд Польщі прийняв рішення про виділення Україні 100 млн євро «довгого кредиту». Половину цих коштів буде спрямована на будівництво автошляхів до міжнародних пунктів пропуску на кордоні, – повідомив Прем’єр-міністр України.

Аналіз: Тільки за результатами анонсів, озвучених цього тижня, в дороги України буде закопано понад $1,4 млрд. Поряд з цим, основний розпорядник потенційних інвестицій на час їх освоєння буде перебувати в процесі реформування (що само по собі в умовах нашої країни означає безвідповідальність та неузгодженість дій). Нагадаємо, фінансовий стан цього розпорядника: на початок року за курсом 1$ – 16,1, 1€ – 18,2 кредитний портфель Автодору становив 43 млрд гривень. У зв’язку зі зміною курсу, ця сума збільшилася щонайменше до 60 млрд грн. Пік боргового навантаження припадає на 2015 рік. Сума коштів, яку потрібно просто віддати в цьому та наступному році, – понад 20 млрд грн. Це заборгованість перед зовнішніми кредиторами. Сума заборгованості перед підрядними організаціями неоприлюднена.

Тобто, Автодору – підприємству, яке перебуває на межі банкрутства, надаються в розпорядження величезні кошти, а сукупність зазначених вище факторів не дає підстав сподіватися на їх якісне використання.

Щодо реформування, то зі слів міністра, Автодор повинен відповідати тільки за дороги державного значення (зі слів урядовців 97 % всіх доріг зараз перебуває у незадовільному стані, а ось до 2020 року таких має залишитися не більше 10  %), а інші перейдуть в управління місцевих органів (Кабмін запланував створити спецфонд, куди надходитимуть кошти дорожнього збору, який зараз сплачується, але йде не на дороги, — слова міністра інфраструктури Андрія Пивоварського). Планується, що Автодор виконуватиме функції замовника, а контролюватиме якість незалежний орган (британська, австрійська або ж німецька компанії).

Такі ініціативи схвальні, але перед тим, як передавати дороги на баланс місцевих органів влади, їх необхідно привести у стан, який дозволятиме нормальну експлуатацію. Ініціатива якісного міжнародного контролю повинна бути запровадженою ще до отримання Україною коштів, а не на стадії їх освоєння чи контролю вже після завершення виконання робіт та оплати, інакше неминучими будуть і зловживання, і привласнення. Власне кажучи, це те, про що ми чуємо увесь час із моменту заснування підприємства. Стосовно спецфонду, то Міністр фактично своїми словами повідомив про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Статтею 210 Кримінального кодексу України, а саме: «Нецільове використання бюджетних коштів». Не дивно, чому в Україні стан доріг, як висловився А.П. Яценюк, — «жахливий», якщо навіть ті кошти, які безпосередньо повинні йти на їх покращення, використовуються на інші потреби.

Кабінет міністрів України Міністерство енергетики та вугільної промисловості Ціна робочого — 40,6 млн грн 1. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вимагає від Міністерства енергетики та вугільної промисловості вжити адекватних заходів для стабілізації ринку енергетики. Серед іншого він доручив: Міненерговугілля разом із НКРЕ подати прогнозний баланс в електроенергетиці. Ще один пункт — погашення заборгованості по заробітній платі перед шахтарями: «200 мільйонів гривень виділив Уряд, 250 мільйонів гривень дав ринок. Ці 250 мільйонів кудись пішли – на якийсь банк, який вже збанкрутував». Аналіз: Очільник Уряду необачними висловлюваннями щодо коштів, на які люди очікували, намагається сформувати хибне враження, нібито ці процеси відбулися без його відому, ніби він не знав, що банк буде визнаний неплатоспроможним.

Якщо це так, то він не володіє ситуацією у сферах, якими покликаний управляти. Якщо насправді знав, але сказав це для «красивого слівця», то, мабуть, вводить людей в оману, заробляючи політичні бали.

Крім прогнозного балансу з електроенергії, необхідно також затвердити прогнозний баланс споживання природного газу. Нагадаємо, що, Президент України своїм указом №448/2014 від 01.05.14 доручив Кабінету Міністрів Україниу строк до 20.06.14затвердити прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні на 2014 рік. Виконано цей указ тільки 26.11.14, коли прийнято відповідну постанову №1211-р. Потрібно вчитися на власних помилках.

2. Монопольне становище найбільшого приватного енергохолдингу ДТЕК, яке компанія використовує для досягнення надприбутків, змушує Україну до імпорту електроенергії з Росії, — про це заявив міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин. Із його слів — 1 кВт/год імпортної електроенергії коштує близько 80 копійок. А тариф, який отримуватиме ДТЕК, – це 90 копійок. Міненерговугілля має обґрунтоване переконання, що собівартість видобутку вугілля на шахтах ДТЕК становить приблизно 800–900 грн за тонну. До балансу його включаємо по 1100 грн. При вартості вугілля в 1100 грн за тонну собівартість 1 кВт/год електроенергії становить десь 70–75 коп. Аналіз: НКРЕКП із 1 квітня 2015 року підвищила тариф на електроенергію для населення: до 100 кВТ — 36,6 коп./кВт; від 100 до 600 кВт— 63 коп./кВт; понад 600 кВт — 1 грн 40 коп./кВт. Із 1 вересня нас очікує ще один етап підвищення тарифу відповідно: до 100 кВт — 45,6 коп./кВт; від 100 до 600 кВт —78,9 коп./кВт; понад 600 — 1грн 47коп./кВт. У наступному та 2017 роках буде ще чотири етапи «ліквідації перехресного субсидування», кожен – на +25 % від попереднього. При цьому вартість електроенергії буде доведена до понад 90 коп. за 1 кВт при споживанні 100 кВт/міс., понад 100 кВт/міс. — 1,68 грн. Закупівельна ціна електроенергії «Енергоатому» на сьогодні становить трішки більше 30 коп., а виробляє він половину всієї електроенергії України. Населення ж споживає тільки 22 %.

Тому Міністр підтверджує те, що тарифи ростуть в угоду монополістам та олігархам, а збитки державних підприємств перекладаються на плечі населення, як і у випадку з НАК «Нафтогаз України». 3. «Нафтогаз» та «Газпром» підписали додаткову угоду, якою продовжили на ІІ квартал 2015 року умови постачання газу за ціною $248 /1000 куб. м. Аналіз: Ця ціна менша за ціну газу, який надходить в Україну реверсом з Європи ($280-290). На тарифі для населення ця ціна не позначиться, оскільки він може переглядатися раз на квартал лише після того, як буде приведений у відповідність до ціни імпорту (сьогодні він менший).

Уряду доведеться забути про свої слова щодо повної відмови від російського разу, оскільки так чи інакше його придбання економічно вигідне.

Газ за цією ціною буде закуповуватися для заповнення ПГС, що необхідно для безперебійного транзиту та створення запасу на опалювальний період.

На придбання цього газу вже зарезервовано суму понад $1 млрд міжнародних резервів НБУ, в тому числі отриманих за першим траншем МВФ. Для цього протягом лютого НАК «Нафтогаз України» було докапіталізовано за звичною схемою розміщення ОВДП (у 2015 році увесь обсяг становитиме 28,3 млрд грн). В ІІ кварталі 2015 року таких ОВДП буде випущено ще на 9 млрд, в ІІІ – ще на 2,2. Зазначимо, що МВФ надало згоду НБУ здійснити адресні валютні інтервенції для забезпечення критичного імпорту, тобто продаж валюти з резервів напряму, протягом І півріччя на суму $1,686 млрд, із них $1,486 в І кварталі.

За ці кошти ми й купимо газ у Росії, яка, цілком ймовірно, розуміючи, що гроші для розрахунків – у наявності, пролонгувала строк дії зазначеної знижки.

Національний банк України Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю LB.uaповідомив, що монетизація бюджету призведе до різкого підвищення цін та галопуючої інфляції. Аналіз: Знайомитися з такими думками заступника голови НБУ доволі цікаво. Цей висновок представник НБУ зробив за результатами відповідного досліду над на усією Україною, який тривав увесь 2014 рік? Хочеться відповісти пану Сологубу, що ми цю галопуючу інфляцію та наслідки Вашої монетизації відчували увесь 2014 рік, а результати маємо сьогодні; Ви говорити вже очевидні для нації речі, а підручники потрібно було читати до того, як брати на себе відповідальність з управління фінансовою системою України . По-друге, нагадаємо йому слова його керівника, озвучені на початку року з трибуни ВР України: «регулятор загалом профінансував Уряд та «НАК «Нафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 % доходів зведеного бюджету». А висновок напрошується такий: службові особи НБУ та Уряду, діючи умисно, зловживаючи наданими їх повноваженнями, достовірно усвідомлюючи, що їх дії призведуть до девальвації національної грошової одиниці, галопуючої інфляції, росту цін, зубожіння населення, протягом 2014 року вчинили дії, спрямовані на це. Мотиви вчинків нехай кожен для себе обере самостійно, якщо це не на благо народу, якому вони приносили присягу як держслужбовці, то на благо кому?..

Міністерство культури України Ціна робочого тижня-- 420 тис грн. 31 березня на засіданні Уряду було схвалено розроблений Міністерством культури України пакет із чотирьох законів щодо декомунізації, вшанування пам’яті борців за незалежність України та перемоги над нацизмом. За результатами засідання на розгляд Верховної Ради буде внесено законопроекти «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 1939-1945 років», «Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про правовий статус та вшанування пам`яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Аналіз: Ознайомившись із текстами законопроектів можна буде більш детально проаналізувати запропоновані новації, але хочеться звернути увагу на слова міністра, якими він презентував цю подію: «Кожен із цих законопроектів – по суті революція у своєму напрямку, починаючи від погляду на Другу Світову війну і закінчуючи розсекреченням дотепер абсолютно закритих для простих громадян, в тому числі й тих, що постраждали, архівів…, ці законопроекти є насправді вільним і насправді об’єктивним поглядом, який пропонується країні на всі події Другої Світової війни і на участь України в цих подіях», – наголосив В’ячеслав Кириленко.

За 24 роки незалежності України декілька поколінь українців вивчали в школах, вишах історію України, яка в один момент, на думку одного з десятка міністрів культури, є не зовсім об’єктивною. Більше того, про події, які нам намагається презентувати під «правильним» поглядом пан Кириленко, розповідали та розповідають досі їх очевидці, наші діди і прадіди. Цікаво, міністру відомий такий філософський термін, як плюралізм, чи ми повинні дотримуватися єдиної позиції у поглядах як на життя, так і на історію? Нічого не нагадує?

Рекомендуємо прочитати

​Не вижу, не слышу, не говорю. Как российские СМИ не заметили массовых акций протеста по всей стране

Протестующие вышли на согласованные и несогласованные митинги и шествия в десятках городов, которые вылились в массовые задержания и столкновения с полицией, однако российские медиа предпочли не заметить происходящего....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Суд оштрафував Навального на 20 тисяч рублів

В Росії Тверський районний суд Москви оштрафував опозиціонера Олексія Навального на 20 тисяч рублів, Навального визнали винним в "організації несанкціонованої масової акції"....